Конфлікт між США та Іраном – Пентагон оголосив про остаточні терміни.

Помічник президента США зазначив, що місія виконується швидше, ніж планувалося, але американців просять проявити терпіння та не зважати на підвищення цін на паливо.

Економічний радник президента США Дональда Трампа Кевін Хассет повідомив, що Пентагон прогнозує тривалість поточної війни з Іраном у чотири-шість тижнів. У недільному ефірі телеканалу CBS він запевнив, що операція просувається швидше, ніж очікувалося, повідомляє агентство Bloomberg.

Конфлікт розпочався більше двох тижнів тому і наразі перебуває на третьому тижні активних дій. Хассет уточнив, що остаточне рішення про завершення війни залишається за Трампом.

«Короткострокові труднощі»

Вплив на світову економіку відчувається вже зараз. Іран фактично заблокував Ормузьку протоку — один із найважливіших транспортних вузлів світу, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини всього світового видобутку нафти та приблизно стільки ж скрапленого природного газу. У таких умовах ціна нафти марки Brent у п’ятницю закрилася вище $103 за барель.

Міністр енергетики США Кріс Райт у неділю заявив на двох телеканалах, ABC та NBC, що конфлікт завершиться «протягом найближчих кількох тижнів», після чого постачання відновиться і ціни знизяться. Разом із тим він визнав: адміністрація Трампа свідомо йшла на «короткострокові труднощі» і «певне підвищення цін», розпочинаючи цю кампанію.

«Це тимчасові труднощі для досягнення значно кращого майбутнього», — зазначив Райт в ефірі ABC.

Заклики Трампа

Трамп у суботу звернувся до міжнародної спільноти з проханням направити військові кораблі для забезпечення судноплавства в Ормузькій протоці. Він особисто назвав країни, від яких очікує підтримки:

• Китай;
• Франція;
• Японія;
• Південна Корея;
• Велика Британія.

Міністр енергетики Райт підтвердив, що веде переговори з представниками цих держав, однак деталей не розкрив. Проте реакція союзників поки що стримана: старший чиновник правлячої партії Японії зазначив, що відправка японських військових кораблів для супроводу танкерів на Близькому Сході стикається з «серйозними юридичними та конституційними перешкодами».

У США нафти достатньо

Незважаючи на те, що іранське керівництво, спустошене американськими та ізраїльськими авіаударами, продовжує демонструвати стійкість, у Білому домі відкидають будь-які натяки на відступ. Хассет зазначив, що ситуація кардинально відрізняється від нафтових криз 1970-х років. Тоді Захід критично залежав від близькосхідного постачання, тоді як сьогодні США є одним із найбільших виробників нафти у світі й значно менш вразливі до таких шоків.

«Вони вважають, що завдадуть шкоди американській економіці та змусить президента Трампа відступити. Важко уявити щось більш безглузде. У нас більш ніж достатньо нафти», — заявив Хассет.

За словами Хассета, після завершення конфлікту світова економіка отримає «потужний позитивний імпульс».

Раніше Reuters повідомляло, що боротьба між різними таборами всередині Білого дому змушує Трампа змінювати свої публічні заяви щодо перебігу війни з Іраном. Його помічники обговорюють, коли і як оголосити перемогу, попри те, що конфлікт поширюється на весь Близький Схід. Деякі чиновники та радники вже попереджають Трампа, що несприятливі економічні наслідки можуть призвести до політичних втрат, тоді як прихильники жорсткої лінії тиснуть на американського президента, щоб він продовжував війну.

WSJ також повідомляв, що радники Трампа в приватному порядку закликають президента США шукати “план виходу” з війни з Іраном, побоюючись політичного удару. Хоча багато хто з консервативної бази Трампа все ще підтримує операцію, є занепокоєння, що тривала війна може вичерпати цю підтримку.

Водночас повідомлялося, що адміністрація Трампа відхилила спроби союзників на Близькому Сході розпочати дипломатичні переговори з метою припинення війни. Відсутність зацікавленості у переговорах як з боку Вашингтона, так і з боку Тегерана свідчить про те, що сторони готуються до затяжного конфлікту.

Нагадаємо, уранці 28 лютого ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угрупування “Хезболла” у Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю “десятки” балістичних ракет та вдарив по американській базі у Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.

Міністерство закордонних справ України закликало українців утриматися від поїздок до Ізраїлю та нагадало дійсну рекомендацію утриматися від поїздок до Ірану і залишити його територію. Після звернення декількох країн провести термінове засідання Ради Безпеки ООН з приводу ситуації на Близькому Сході, було вирішено таке засідання провести 28 лютого. Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Іран готовий до деескалації і атакує лише американські військові бази в регіоні Близького Сходу, а не «американців на їхній землі». Також Іран готовий до переговорів після закінчення ударів США та Ізраїлю.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на поставки зброї для України, оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, в рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході «подвоює значення» нафтопроводу «Дружба» та знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.

Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде «однією операцією за одну ніч», а Сполученим Штатам слід очікувати більших втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об’єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.

В той же час, Пентагон і принаймні один уряд з країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від “шахедів” у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.

Представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за “повної гарантії”, що ці літаки “ніяким чином не беруть участі в операціях США в Ірані”, а лише для захисту регіональних партнерів.

Стало відомо, що США та Ізраїль обговорювали можливість відправки спеціальних сил до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на пізнішому етапі війни. А Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що хоча й підтримує дипломатичне врегулювання конфлікту Ірану зі Сполученими Штатами, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вдатися до заходів у відповідь. Проте вже вранці 8 березня іранська столиця прокинулася у техногенній катастрофі — з неба на Тегеран падав дощ, вода якого була насичена нафтою: темна плівка вкривала вулиці, автомобілі та вікна будинків. Палаюча нафта потрапила у міську каналізаційну систему Тегерана.

Будь-яке силове рішення в цьому регіоні відкидає довгу тінь — на енергоринки, альянси та поточні війни. Питання не тільки в тому, хто відповість, а й у тому, хто зуміє обернути ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві теж мають враховувати наслідки. Чи відволіче нова війна увагу союзників? Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами? У статті «Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?» член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто посилюється, а хто ризикує втратити більше, ніж розраховував.