На фоні наближення терміну останнього ультиматуму президента США Дональда Трампа щодо припинення вогню, радикальне керівництво в Тегерані демонструє готовність до ескалації та масштабного регіонального конфлікту. Незважаючи на значні втрати серед командування військово-політичного формування Ірану Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) за останні тижні війни, іранські хардлайнери налаштовані на тривалу боротьбу, повідомляє Bloomberg.
Загроза світовій енергетиці
Іракське збройне угруповання, тісно пов’язане з КВІР, оприлюднило попередження: у разі реалізації погроз Трампа щодо знищення цивільної інфраструктури Ірану, ціллю для атак стане саудівський порт Янбу в Червоному морі. Порт Янбу має стратегічне значення для Ер-Ріяда, оскільки дозволяє Саудівській Аравії експортувати майже 5 мільйонів барелів нафти на добу, оминаючи Ормузьку протоку.
Санам Вакіль, директорка програми Близького Сходу та Північної Африки Chatham House, зазначає, що контроль над ситуацією в Ірані наразі перейшов до осіб, які особисто та інституційно зацікавлені у виживанні режиму через силу. Саме тому умови, які Тегеран висуває Вашингтону, є максимально жорсткими.
Конфлікт інтересів
Конфлікт інтересів між сторонами виглядає як глухий кут, де кожна сторона підвищує ставки до критичного рівня:
- Вимоги Ірану: надання гарантій ненападу з боку США та Ізраїлю, повний контроль над Ормузькою протокою та зняття багаторічних економічних санкцій.
- Вимоги Трампа: повне відкриття протоки для судноплавства, відмова від ядерної програми, припинення підтримки проксі-угруповань (таких як «Хезболла», ХАМАС та хусити) і обмеження ракетної програми.
Дональд Трамп вже заявив, що у разі відсутності домовленості «вся цивілізація Ірану загине». Такі заяви фактично є погрозою знищення критичних об’єктів життєзабезпечення, водопостачання та енергетики, що за міжнародним правом може трактуватися як воєнні злочини.
Розкол в іранській владі
Експерти вказують на те, що іранський президент Масуд Пезешкіан та міністр закордонних справ Аббас Арагчі, які вважаються представниками більш поміркованого крила, поступово втрачають реальний вплив на військові рішення. Європейські посадовці підтверджують, що реформатори в Тегерані часто не мають повної картини військових планів КВІР.
Натомість прихильники жорсткої лінії впевнені, що чим довше триватиме війна, тим гіршим буде образ США в очах світової спільноти. Есмаїл Каані, командувач підрозділу «Кудс», закликав союзників «звикати до нового регіонального порядку», натякаючи на створення єдиного центру управління всіма проксі-силами в регіоні.
Реакція арабських країн
Стратегія Ірану полягає також у тиску на сусідів по Перській затоці. Тегеран намагається переконати їх, що розміщення американських військових баз на їхній території є прямою загрозою. Це робиться з метою розхитати безпекову архітектуру США в регіоні, яка будувалася десятиліттями.
Однак цей тиск також дає зворотний ефект. Багаті країни Затоки, попри роздратування війною, ще тісніше зближуються з Вашингтоном. Зокрема, ОАЕ офіційно підтвердили свій намір подвоїти зусилля у партнерстві зі Сполученими Штатами для забезпечення власної безпеки.
Нагадаємо, вранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угруповання “Хезболла” в Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю “десятки” балістичних ракет і вдарив по американській базі в Бахрейні. Численні вибухи пролунали в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.
Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде “однією операцією за одну ніч”, а Сполученим Штатам слід очікувати великих втрат з їхнього боку. Через обмежені запаси ракет для ППО, Пентагон і принаймні один уряд із країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від “шахедів” у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчить їхні сили оборони збивати ударні дрони.
Але Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і зробив це в дуже образливій манері: “остання людина, від якої нам потрібна допомога — це Зеленський”. Варто зазначити, що президент США раніше вже заявляв, що Штати не потребують допомоги України в захисті від дронів Ірану. Зеленський назвав цю заяву Трампа “риторикою”.
Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливої ядерної катастрофи, якщо війна між Іраном і США загостриться ще більше. Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ні американському народові, ні світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.
Стало очевидним, що у Трампа немає чіткого плану з повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.
Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран у Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутнім на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, щоб не розпочинати війну.
Початок війни в Ірані та перекриття Ормузької протоки призвели до глобального зростання цін на паливо, зокрема й у США. На фоні конфлікту рейтинг Трампа обвалився до рекордних мінімумів. Крім цього, як писали в Reuters, зростання цін на паливо знищує авіакомпанії США.