Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Конфлікт на Близькому Сході – в адміністрації Трампа аналізують потенційні наслідки у зв’язку зі збільшенням цін на нафту.
Різкий підйом цін на нафту суттєво вплине на світову економіку.
У команді президента США Дональда Трампа вивчають потенційний вплив різкого підвищення цін на нафту до 200 доларів за барель на економічну ситуацію. Зазначається, що це свідчить про те, що високопосадовці аналізують наслідки можливих крайніх сценаріїв конфлікту з Іраном, повідомляє Bloomberg.
За словами анонімних джерел, моделювання впливу різкого підвищення цін на нафту на економіку здійснюється в рамках стандартних перевірок у періоди напруженості і не розглядається як прогноз. Вони додали, що такі оцінки допомагають переконатися, що адміністрація готова до будь-яких непередбачуваних ситуацій, включаючи тривалий конфлікт на Близькому Сході.
Зазначається, що ще до початку війни міністр фінансів Скотт Бессент висловлював занепокоєння, що конфлікт може призвести до підвищення цін на нафту і вплинути на економічне зростання. Деякі джерела додали, що протягом кількох тижнів високопосадовці Міністерства фінансів інформували Білий дім про свої побоювання щодо коливань цін на нафту та бензин.
Прес-секретар Білого дому Куш Десаї, у свою чергу, спростував цю інформацію, назвавши її неправдивою. За його словами, адміністрація завжди оцінює різні варіанти цін на нафту та їхній вплив на економіку.
Водночас чиновники не вважають, що ціна на нафту досягне 200 доларів за барель, а міністр Бессент не переживає через короткострокові перебої, викликані операцією «Епічна лють». Він також зазначив, що Бессент неодноразово підкреслював як власну впевненість, так і переконання адміністрації у стабільному довгостроковому розвитку американської економіки та світових енергетичних ринків.
Економісти попереджають, що різкий підйом цін на нафту до 200 доларів за барель суттєво вдарить по світовій економіці. Раніше, з урахуванням інфляції, така вартість спостерігалася лише один раз за останні 50 років — у 2008 році, перед світовою фінансовою кризою. Навіть якщо ціна буде трохи нижчою, близько 170 доларів за барель протягом кількох місяців, це, за прогнозами Bloomberg Economics, призведе до зростання інфляції в США та Європі та уповільнить економічне зростання.
Тим часом Трамп заявляв, що не переживає через підвищення цін на енергоносії та навіть натякав, що це може бути вигідним для США. Він також прогнозував, що ціни на нафту різко знизяться одразу після завершення війни. Водночас майже повне блокування Ормузької протоки, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти та газу, вже завдало серйозного удару по економікам різних країн.
Як повідомляє Bloomberg, минулого тижня голова Європейського центрального банку Крістін Лагард зазначила, що війна підвищила ризики інфляції. Її колеги у Франкфурті, Лондоні та Японії готуються підвищити процентні ставки вже наступного місяця.
Зокрема, у США найбільший вплив від ситуації проявився у зростанні роздрібних цін на бензин на 30%, що компенсувало зниження цін минулого року, яке Трамп вважав важливим економічним досягненням.
Представники нафтової галузі Саудівської Аравії, яка є найбільшим постачальником нафти серед країн Перської затоки, припускали, що ціни на нафту можуть перевищити 180 доларів за барель, якщо перебої у постачанні триватимуть до кінця квітня. За словами експертів, для Саудівської Аравії це могло б стати значною вигодою, адже нафта забезпечує основні доходи королівства, проте на практиці ситуація викликає серйозне занепокоєння.
Зокрема, на початку торгів у середу ф’ючерси на нафту в США знизилися приблизно на 4%, оскільки з’явилися очікування можливого перемир’я, яке могло б зменшити перебої у світових поставках. Це сталося після повідомлень, що Вашингтон передав Тегерану план із 15 пунктів для завершення конфлікту на Близькому Сході.
Так, ф’ючерси на американську нафту West Texas Intermediate (WTI) на відкритті торгів опускалися до 87,80 долара за барель, а пізніше знизилися на 3,49 долара, або 3,8%, до 88,86 долара за барель.