Конфлікт з Іраном: чому це може бути вигідно Путіну.

У виданні закликають партнерів України обмежити несподівані прибутки для Москви.

Президент Росії Владімір Путін охарактеризував вбивство аятоли Алі Хаменеї в перший день атак США та Ізраїлю на Іран як “цинічне вбивство”, що порушує “всі норми людської моралі та міжнародного права”. Враховуючи попередні дії російського керівника, його заява виглядає як приклад подвійних стандартів.

З того часу, незважаючи на інформацію про надання розвідданих для підтримки Ірану в ударах по цілях США та їхніх союзників, Путін переважно зберігає мовчання щодо нападів на країну, з якою минулого року уклав стратегічне партнерство. Можливо, російський лідер дотримується принципу Наполеона: ніколи не заважай ворогу, коли він робить помилку, зазначає редакційна колегія Financial Times.

У виданні вважають, що наразі конфлікт навколо Ірану став для Кремля несподіваним подарунком від США. Зростання світових цін на енергоносії та підвищений попит на російську нафту забезпечують значні додаткові доходи. За оцінками Financial Times, Москва отримує до 150 млн доларів на день додаткових бюджетних надходжень від податків на продаж нафти і може заробити від 3,3 до 4,9 млрд доларів до кінця березня.

Росія ще не компенсувала втрати від низьких цін на нафту та зменшення продажів до Індії — переважно через тиск США — у перші два місяці року. Проте очікуваний прибуток за березень становитиме приблизно третину її щомісячних витрат на війну проти України.

Зростання цін також змусило США тимчасово послабити частину нафтових санкцій, дозволивши країнам купувати російську нафту, що застрягла в морі. Це неприємне рішення не лише забезпечує Москві додаткові кошти, а й підриває єдність Заходу. Воно підсилює наратив Путіна про те, що Захід, зокрема США, не готовий нести реальні втрати заради підтримки Києва.

“Водночас війна з Іраном виснажує запаси озброєння, насамперед систем протиповітряної оборони, які є життєво важливими для України. Кожна ракета Patriot, відправлена для захисту американських об’єктів і партнерів у Перській затоці від іранських атак у відповідь, — це ракета, яка не потрапить до Києва. Європейські партнери побоюються, що найближчими місяцями Україна може зіткнутися з серйозним дефіцитом озброєння”, — додає редакційна колегія.

Ця динаміка не є односторонньою: чим довше тривають удари по Ірану і чим більше підриваються його промисловість та державність, тим більше загальний ефект для Росії може змінюватися на негативний.

Однак наразі критично важливо, щоб союзники України, не пов’язані зі США, зберігали стійкість — і відхилили заклик прем’єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера “нормалізувати відносини з Росією” в обмін на дешеву енергію.

У виданні переконані, що європейські партнери повинні різко збільшити виробництво систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів. Вони також мають підтримати зусилля України з експорту власних передових антидронових технологій до таких країн, як держави Перської затоки, в обмін на фінансування нових військових виробничих ліній для Києва.

У енергетичній сфері європейські країни повинні наполягати на тому, щоб США дотримувалися початкового терміну 30 днів для послаблень санкцій проти російської нафти і не робили їх постійними. Водночас вони можуть зменшити енергетичні прибутки Кремля, краще виконуючи власні санкції — зокрема, активніше перехоплюючи танкери російського “тіньового флоту”.

Найнагальніше ЄС має ухвалити свій 20-й пакет санкцій, який розширює обмеження проти російського енергетичного сектору, а також надати Києву ще один кредит на 90 млрд євро.

“Серед численних негативних наслідків непродуманого конфлікту президента США Дональда Трампа з Іраном не можна допустити, щоб він надав Путіну перевагу у його власній неправомірній війні проти сусідньої країни”, — підсумувала редакційна колегія.

Нагадаємо, у Politico також зазначали, що від війни в Ірані Путін виграє найбільше. Журналісти вказують, що хоча напад на Іран і підриває заяви Москви про підтримку своїх союзників, конфлікт вже приносить вигоду російській економіці. Це надає Кремлю всі можливості стати одним із головних бенефіціарів розширеного конфлікту на Близькому Сході.