Уряд Росії розглядає можливість зменшення приблизно на 10% усіх так званих «несенситивних» витрат у бюджеті на цей рік. Про це повідомили джерела Reuters, проте остаточне рішення залежатиме від того, наскільки стабільним буде зростання цін на нафту, викликане конфліктом навколо Ірану.
На п’ятому році війни в Україні Росія стикається з подвійним викликом — зниженням бюджетних доходів від продажу енергоресурсів та уповільненням економіки, що також зменшує податкові надходження з інших галузей.
Уряд має намір направити більше коштів до резервного фонду бюджету, щоб уникнути його можливого виснаження. Цей крок може супроводжуватися відповідним скороченням витрат.
«Міністерство фінансів повідомило відомствам, які розподіляють бюджетні кошти, про необхідність зменшити витрати. Зараз вони обмірковують, що саме скоротити», — зазначило одне з джерел, яке говорило на умовах анонімності через чутливість ситуації.
Скорочення не будуть «тотальними»
Двоє з чотирьох джерел, близьких до уряду та знайомих із комунікацією Міністерства фінансів, згадали про цифру 10%, тоді як ще двоє зазначили, що скорочення обговорюється без конкретизації рівня.
Міністерство фінансів у коментарі Reuters повідомило, що веде переговори з іншими міністерствами щодо заходів для визначення пріоритетів бюджетних витрат. Керівник департаменту монетарної політики Центрального банку Росії Андрєй Ганган зазначив, що оптимізацію витрат слід лише вітати.
У міністерстві додали, що рішення не вплине на витрати на так звану спеціальну військову операцію в Україні або соціальні зобов’язання перед російськими громадянами. Натомість вони, за їхніми словами, мають допомогти уникнути зростання боргу та зберегти довгострокову стабільність державних фінансів.
За словами джерел, скорочення не будуть загальними і не торкнуться політично чутливих витрат на військову сферу, а також соціально чутливих витрат, таких як зарплати працівникам державного сектору чи соціальні виплати.
«Зазвичай це робиться шляхом оптимізації неосновних витрат. Деякі нові проєкти будуть призупинені — наприклад, будівництво або ремонт доріг. Саме вони, ймовірно, і підпадуть під скорочення», — зазначило інше джерело.
Звичайні громадяни Росії вже відчувають наслідки зростання інфляції, але поки що не зазнали масового удару від економічного уповільнення, викликаного високими процентними ставками. Скорочення державних витрат також поки не призвело до масових звільнень.
Економічну ситуацію додатково ускладнюють західні санкції, які зменшують глобальні продажі російських енергоресурсів.
У перші два місяці 2026 року бюджетні доходи Росії від енергетики зменшилися вдвічі, тоді як загальні доходи впали на 11%.
Росія, якій торік довелося двічі підвищувати оцінку бюджетного дефіциту, планує дефіцит на рівні 1,6% валового внутрішнього продукту у 2026 році.
Чекають на зміну цін на нафту
Ситуація різко змінилася після ударів США та Ізраїлю по Ірану і закриття Ормузької протоки, що призвело до стрімкого зростання цін на нафту і підвищеного попиту на російську нафту. У США навіть розглядають можливість пом’якшення санкцій проти Росії.
Третє джерело зазначило, що зростання цін на нафту не буде тривалим, а поточна бюджетна ситуація все одно потребує скорочення витрат незалежно від короткострокових коливань.
Джерела підкреслили, що остаточного рішення ще не ухвалено.
«Рішення щодо масштабу скорочення витрат поки не прийнято, оскільки всі чекають, як зміняться ціни на нафту через конфлікт навколо Ірану», — сказало четверте джерело.
У лютому президент Росії Владімір Путін провів у Кремлі нічну нараду з урядом щодо ситуації з бюджетом, яка, за словами прем’єр-міністра Міхаїла Мішустіна, тривала багато годин.
Після цієї зустрічі міністр фінансів Антон Сілуанов заявив, що уряд знизить так звану «відсічну» ціну на нафту, яка наразі становить 59 доларів за барель — саме після перевищення цього рівня енергетичні доходи спрямовуються до резервного фонду.
У лютому середня ціна російської нафти, яка використовується для розрахунку податків, була на 24% нижчою за цю «відсічну» ціну, через що уряду довелося використовувати кошти Фонду національного добробуту, щоб покрити дефіцит.