Президент США Дональд Трамп формував свою політичну кар’єру на іміджі лідера, який контролює ситуацію та демонструє силу. Проте події на Близькому Сході поставили його перед кризою, розвиток якої постійно ускладнює реалізацію цих амбіцій, зазначає The New York Times.
Зокрема, у неділю Трамп розкритикував прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, заявивши, що ізраїльському лідеру доведеться погодитися на угоду з Іраном, укладену за посередництва США. Також Трамп дав зрозуміти, що саме він контролює цей процес.
Втім, вже рано вранці в понеділок президент США продовжив закликати до стриманості. Він опублікував допис у соцмережах, у якому підкреслив, що Ізраїль та Іран мають терміново припинити бойові дії.
Через 100 днів після початку американо-ізраїльської війни проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого, Трамп опинився в ситуації, що дедалі більше нагадує затяжний близькосхідний конфлікт. При цьому під час своєї кампанії він обіцяв уникати подібних сценаріїв.
Однак нещодавно Трамп фактично відкинув твердження про те, що раніше обіцяв уникати подібних конфліктів. В інтерв’ю NBC News він зазначив, що не підтримує нескінченні війни, проте підкреслив, що нинішню війну до таких не відносить.
Видання наголошує, що у понеділок, 8 червня, ситуація дещо полегшилася після того, як Іран та Ізраїль заявили про готовність припинити вогонь після перших взаємних ударів з квітня. Однак, як зазначається, ключові проблеми все ще залишаються невирішеними.
У Вашингтоні прихильники жорсткої політики щодо Ірану попереджають про ризик стратегічної невдачі для президента, тоді як опитування громадської думки свідчать про значне невдоволення війною напередодні проміжних виборів.
Колишній чиновник Державного департаменту США та старший науковий співробітник Фонду Карнеґі за міжнародний мир Аарон Девід Міллер висловив думку, що Трамп сам ухвалив рішення про початок війни, переоцінивши військові можливості США та недооцінивши потенціал Ірану. Він підкреслив, що нині очільник Білого дому опинився в пастці, з якої йому буде важко знайти вихід.
Зокрема, ця пастка пов’язана одразу з кількома проблемами. Однією з них є фактичне блокування Іраном Ормузької протоки, тоді як спроби США змінити ситуацію за допомогою обмежень проти іранських суден поки не принесли результату. Крім того, Трамп наполягає на значних поступках з боку Ірану щодо його ядерної програми, однак Тегеран продовжує відмовлятися від таких вимог.
«Я хвилююся, що президент закріпить погану угоду», — зазначив колишній офіцер армії США та старший військовий експерт Фонду захисту демократій — вашингтонського аналітичного центру Бред Боумен, який займає жорстку позицію щодо Ірану.
Він також висловив думку, що подальше різке посилення війни за участю США може створити додаткові проблеми. Скорочення запасів американських боєприпасів негативно вплине на військові можливості Сполучених Штатів у Європі та Азії.
Водночас Боумен визнав, що Трампу буде непросто реалізувати підхід, який передбачає посилення економічного та політичного тиску на Іран. Цьому заважає здатність Тегерана впливати на ціни на пальне завдяки контролю над Ормузькою протокою.
Намагання Трампа контролювати перебіг війни ускладнюються також й напруженими відносинами з Нетаньягу. Як пише видання, президента США обурили інтенсивні удари Ізраїлю по Лівану в межах боротьби проти пов’язаного з Іраном угруповання «Хезболла».
Минулого тижня Трамп підтвердив, що мав емоційну телефонну розмову з Нетаньягу. За його словами, його непокоїть те, що ізраїльський прем’єр продовжує бойові дії в Лівані.
Міллер, який працював над питаннями Близького Сходу в Державному департаменті США, висловив думку, що Трампу значною мірою вдалося отримати важелі впливу на Нетаньягу. За його словами, підтримка з боку президента США має велике значення для політичного становища ізраїльського прем’єра.
Міллер також припустив, що за потреби Трамп може посилити тиск на Нетаньягу, якщо це допоможе досягти домовленостей з Іраном. Втім, для досягнення такого результату необхідно отримати від Ірану більше компромісних кроків.
Хоча Трамп уже продемонстрував здатність впливати на рішення Ізраїлю, Міллер наголосив, що «він ще не продемонстрував, що здатний змінити розрахунки Тегерана. І в цьому його головна проблема».
Трамп зіткнувся з новими викликами на Близькому Сході через посилення впливу Тегерана. Така ситуація може створити додаткові труднощі для його адміністрації напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді, а спроби Вашингтона швидко врегулювати кризу та гарантувати безпеку ключових маршрутів постачання енергоносіїв поки не дають бажаного результату.
Попри прагнення Білого дому покласти край протистоянню, ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою і може затягнутися надовго. Трамп намагається досягти дипломатичного вирішення та заявляє, що особисто контролює цей процес, однак його заклики до прем’єр-міністра Ізраїлю поки не принесли очікуваного результату. Тим часом бойові дії тривають і створюють ризики для інших важливих транспортних маршрутів у регіоні.