Іграшки та відеоігри все частіше використовуються в сучасних інформаційних конфліктах. Зокрема, анімації в стилі Lego стали новим засобом пропаганди між країнами. The Wall Street Journal інформує, що такі формати зменшують критичне сприйняття аудиторії.
Нещодавно в інтернеті з’явилася серія відео в стилі Lego, що відтворюють військові сценарії за участю світових лідерів. Зокрема, в одному з роликів президент США Дональд Трамп у вигляді Lego-людини здійснює ракетний удар, після чого демонструються іранські контратаки по об’єктах у Дубаї, Ізраїлі та Саудівській Аравії.
Iran affiliated media shared a lego animation video called “Narrative of Victory” depicting the U.S-Israel war with Iran.This is creative. pic.twitter.com/7PFDahdMMs
— The Macro Desk (@TheMacroDesk_) March 16, 2026
У наступних відео показано, як прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу ховається в бункері, а до США повертають тіла загиблих військових. Усі ці сцени виконані в стилі, що нагадує популярні анімації на зразок Lego Movie.
JUST IN 🇮🇷🇺🇸: A New AI Lego-Style Animation Video from Iran: “No Target is Safe from the Fire of Iranian Missile”This was marked as a video to be a “Response to the Aggressor”At the end it hints at a strike on Ben Gurion Airport in Israel https://t.co/DTgof1pNJm pic.twitter.com/N8mMTplSpj
— Ryan Rozbiani (@RyanRozbiani) March 18, 2026
Аналітики зазначають, що ці відео не мають зв’язку з данською компанією Lego, проте вони формують новий етап інформаційних конфліктів. Їх активно розповсюджували іранські державні медіа, підконтрольні Корпусу вартових ісламської революції. Подібний контент швидко набирає популярності, оскільки поєднує вірусність мемів і доступність інструментів штучного інтелекту.
“Lego працює, оскільки це загальновизнаний культурний сигнал, а культурні підказки несуть попередньо закладені емоційні асоціації”, — зазначає консультант з технологій Лукаш Олійник. За його словами, знайома естетика знижує пильність аудиторії.
Експерти також звертають увагу на ефект “пом’якшення” насильства. Професор Деніел Батлер підкреслює: “Зображення в стилі Lego можуть зробити війну та страждання більш звичними, такими, що їх легше поширювати, і менш жорстокими, ніж вони є насправді”.
Такі підходи вже використовували різні країни. Китай застосовував анімаційні ролики під час пандемії Covid-19, а Росія та її союзники — у кампаніях впливу, зокрема під час виборів у Молдові. В українському інформаційному просторі росіяни також поширювали зображення в стилі Lego з написом “Скорботні кубики”, де зображали надгробок і фігури в скорботі, а також повідомлення “Кращий спосіб донести погану новину”.
Експерти вказують, що популярність Lego як глобального культурного символу лише посилює ефект таких кампаній. Бренд має широку аудиторію — якщо не самі користувачі, то їхні діти знайомі з цією естетикою.
Водночас США використовують інші візуальні коди у своїй комунікації. Зокрема, застосовують образи з відеоігор, таких як Call of Duty та Grand Theft Auto, а також фрагменти фільмів і музику на зразок AC/DC.
“Це наративна стратегія, що використовує спільний культурний лексикон для звернення до певної демографічної групи”, — зазначив Олійник. За його словами, до моменту усвідомлення змісту “емоційна рамка вже сформована”.
За даними аналізу понад 100 відео, опублікованих Білим домом у TikTok і X, така стратегія орієнтована на внутрішню аудиторію. Вона поєднує попкультуру з політичними меседжами, що викликає як інтерес, так і критику.
“Назад дороги немає. Тролінг тепер є стандартним інструментом державного управління”, — підсумував Олійник.
Використання кадрів із фільму “Грім у тропіках” також стало частиною скандалу навколо медіастратегії Білого дому, яку критикували за неетичне використання попкультури в політичній пропаганді. Окрім Бена Стіллера, з претензіями щодо порушення авторських прав та “дитячого” характеру публікацій виступили актор озвучування гри Halo Стів Даунс та архієпископ Чикаго Блейз Купіч.