Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц активно намагався заручитися підтримкою президента США Дональда Трампа – він не критикував його публічно та уникав конфліктів. Таким чином, він прагнув завоювати довіру американського лідера та спокійно донести до нього свої аргументи з ряду питань, включаючи ситуацію в Україні, повідомляє Politico.
Лідери країн зустрілися у Білому домі у вівторок, 3 березня. Канцлер Німеччини залишався мовчазним, коли Трамп погрожував «ембарго» Іспанії за недостатні витрати на оборону та засуджував удари США по Ірану. Мерц також не відповів, коли Трамп критикував прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з ряду питань і погрожував ескалацією торговельної війни з Європою.
«Мовчання Мерца стало частиною очевидної стратегії: ніколи не суперечити Трампу на камеру та намагатися в приватних бесідах переконати президента дивитися на ситуацію так, як вважає Німеччина», – зазначає видання.
І, здається, Мерцу вдалося заручитися симпатією Трампа. Після зустрічі президент США охарактеризував його як «друга» і похвалив за «дійсно чудову роботу».
Головним, сказав Мерц після зустрічі, було не виправляти Трампа на камерах: «Я зробив це за зачиненими дверима, оскільки, як я вже зазначав, не хотів створювати конфлікт на публіці».
Одним із питань, у якому німецький канцлер намагався переконати Трампа, було спонукання американського лідера чинити більш рішучий тиск на президента Росії Владіміра Путіна, щоб зупинити війну в Україні.
Мерц повідомив, що показав Трампу карту ліній фронту в Україні, і що у нього склалося враження, «що президент тепер краще усвідомлює, що стоїть на кону для цієї країни», коли йдеться про необхідність уникати територіальних поступок.
Видання зазначає, що збереження можливості переконати Трампа з ряду важливих питань є причиною, чому Мерц уникає відкритої конфронтації з президентом США. Проте за зачиненими дверима Трамп також міг висловити Мерцу те, що той хотів почути. Однак зустріч у вівторок перед камерами не дала жодних підтверджень того, що канцлеру вдалося переконати Трампа з ключових питань. Навпаки, Трамп погрожував посилити свої торговельні війни та скаржився на те, що передав Україні «велику кількість боєприпасів».
«Мерц, можливо, усвідомив, що лестощі до Трампа як зовнішньополітична стратегія мають свої ризики та обмеження», – підсумовують автори.
У статті “Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?” член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто зміцнюється в цій ситуації, а хто ризикує втратити більше, ніж очікував.