НАТО без Сполучених Штатів – Європа створює стратегію власної оборони.

Чому союзники шукають план «Б».

У Європі активніше розробляють стратегію, яка забезпечить континенту можливість самозахисту, використовуючи наявні військові структури НАТО, у разі виходу США з Альянсу, повідомляє The Wall Street Journal.

Видання підкреслює, що чиновники, які займаються цими планами, які деякі з них називають «європейським НАТО», мають на меті залучити більше європейців до командно-управлінських позицій альянсу та доповнити американські військові ресурси власними.

Водночас учасники цієї ініціативи зазначають, що ці плани, які неформально просуваються через побічні обговорення та обіди в Організації Північноатлантичного договору та навколо неї, не мають на меті конкурувати з існуючим альянсом. Європейські чиновники прагнуть зберегти стримування Росії, оперативну безперервність та ядерну довіру, навіть якщо Вашингтон вирішить вивести війська з Європи або відмовиться захищати її, як це погрожував зробити президент США Дональд Трамп.

Ці плани підкреслюють глибоке занепокоєння Європи щодо надійності США. Вони активізувалися після того, як Трамп висловив намір анексувати Гренландію у Данії, члена НАТО, і набувають нової актуальності на фоні протистояння через відмову Європи підтримати війну Америки в Ірані.

І якщо Німеччина протягом тривалого часу опиралася закликам Франції до більшого європейського суверенітету в питаннях оборони, то зараз думка в Берліні змінилася, що вплинуло на активність у розробці нових планів.

Однак на практиці виклик є величезним. Вся структура НАТО побудована навколо американського лідерства на майже всіх рівнях, від логістики та розвідки до вищого військового командування альянсу. Європейці намагаються взяти на себе більше відповідальності.

«Перекладання тягаря зі США на Європу триває і продовжуватиметься… як частина оборонної та національної безпекової стратегії США», – зазначив президент Фінляндії Александер Стубб.

За його словами, найважливіше — усвідомити, що це відбувається, та реалізувати це в контрольованому та керованому форматі.

Нещодавно Трамп знову пригрозив вийти з НАТО через відмову союзників підтримати його кампанію в Ірані, заявивши, що цей крок вже «не підлягає перегляду». Будь-який вихід з альянсу вимагатиме схвалення Конгресу, але президент все ще може вивести війська або ресурси з Європи або відмовити в підтримці, використовуючи свої повноваження головнокомандувача.

Відразу після погрози Трампа Стубб зателефонував президенту США, щоб проінформувати його про плани Європи щодо зміцнення власної оборони.

Вирішальним політичним кроком для Європи стали зміни в Берліні, де зберігається американська ядерна зброя, і який довго уникав сумнівів щодо ролі Америки як гаранта європейської безпеки. Німці та інші європейці побоювалися, що просування європейського лідерства в НАТО може дати США підстави для зменшення своєї ролі – результат, якого боялися багато європейців.

Однак, наприкінці минулого року Мерц почав переглядати цю точку зору, дійшовши висновку, що Трамп готовий залишити Україну. Мерц був стурбований тим, що Трамп плутає жертву та агресора у війні, і що більше не існує чітких цінностей, якими керується політика США в рамках НАТО, повідомили джерела з оточення німецького канцлера.

Водночас німецький лідер не хотів публічно ставити під сумнів альянс, що було б небезпечно, зазначають джерела. В ідеалі, США мали б залишитися в альянсі, але основна частина оборони залишилася б європейцям, кажуть джерела.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що нинішні дискусії всередині НАТО не завжди легкі, але якщо вони призведуть до рішень, це створить можливості для Європи. Він охарактеризував НАТО як «незамінне як для Європи, так і для США».

Зміна позиції Німеччини призвела до ширшої згоди серед інших країн, включаючи Велику Британію, Францію, Польщу, країни Північної Європи та Канаду, які тепер представляють резервний план як коаліцію охочих у рамках НАТО.

«Ми вживаємо запобіжних заходів та проводимо неформальні переговори з групою однодумців-союзників, і зробимо свій внесок у заповнення прогалини в НАТО, коли це буде потрібно», – заявила посол Швеції в Німеччині Вероніка Ванд-Даніельссон.

Лише після того, як Берлін зробив крок, планування на випадок надзвичайних ситуацій перетворилося на вирішення практичних військових питань, таких як управління протиповітряною та протиракетною обороною НАТО, коридорами підкріплення до Польщі та країн Балтії, логістичними мережами та великими регіональними навчаннями, якщо американські офіцери підуть у відставку. За словами чиновників, це залишаються найбільшими викликами.

За словами офіційних осіб, повернення військового призову є ще одним аспектом, критично важливим для успіху плану. Багато країн відмовилися від нього після холодної війни.

Залучені посадовці також прагнуть пришвидшити виробництво в Європі життєво важливого обладнання в сферах, де Європа відстає від США, включаючи протикорабельну боротьбу, космічні та розвідувальні можливості, дозаправку в польоті та повітряну мобільність. Як приклад нової ініціативи посадовці вказують на оголошення Німеччини та Великої Британії минулого місяця про спільний проект з розробки малопомітних крилатих ракет та гіперзвукової зброї.

Хоча європейські зусилля знаменують собою фундаментальну зміну в мисленні, реалізувати ці амбіції буде складно. Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі завжди є американцем, і офіційні особи США заявили, що не мають наміру відмовлятися від цієї посади.

Також жоден європейський член не має достатнього авторитету в НАТО, щоб замінити США як військового лідера, частково через те, що лише США можуть забезпечити загальноконтинентальний ядерний хаос, який лежить в основі основоположного принципу альянсу – взаємного стримування через силу.

Європейці обіймають дедалі більше керівних посад, але їм все ще бракує критично важливих можливостей через роки недофінансування та залежності від США.

Також серйозною є прогалина в розвідці та ядерному стримуванні. Європейські чиновники стверджують, що жодна перестановка військ не зможе швидко замінити американські системи супутникового спостереження та попередження про ракетний напад, які є основою довіри до НАТО, що ставить Францію та Велику Британію під тиск, щоб вони розширили свої ролі як у ядерній, так і в стратегічній розвідці.

Найчутливішим елементом суверенної європейської оборони є заміра ядерної парасольки США. Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон вже розпочали обговорення можливості розширення ядерного потенціалу стримування Франції на інші європейські країни, включаючи Німеччину.

Відмова союзників підтримати операцію США в Ірані та прямі образи на їхню адресу з боку американського президента — це вже не просто суперечка, а сигнал глибшої кризи. Програмна директорка «Міжнародного центру української перемоги», експертка з питань міжнародної політики Ірина Красноштан у статті «Чи вийдуть США з НАТО? Які наслідки матимуть погрози Трампа» проаналізувала, як конфлікт навколо Ірану оголив тріщини в Альянсі і чому вони можуть стати проблемою як для Європи, так і для України.