Об’єднані Арабські Емірати запропонували співпрацю у боротьбі проти Ірану.

Країни Затоки розійшлися у підходах до реагування на атаки Ірану.

Джерела, які мають інформацію, повідомили, що Об’єднані Арабські Емірати намагалися переконати сусідні держави, зокрема Саудівську Аравію та Катар, долучитися до спільної військової відповіді на удари Ірану, але зазнали розчарування через їхню відмову, пише Bloomberg.

Президент ОАЕ шейх Мохаммед бін Заїд незабаром після початку бомбардувань Ірану з боку США та Ізраїлю 28 лютого провів низку телефонних розмов із лідерами регіону, зокрема з наслідним принцом Саудівської Аравії Мохаммедом ібн Салманом.

Мохаммед бін Заїд був переконаний у необхідності спільної реакції для стримування Ірану, оскільки, за словами джерел, Ісламська Республіка у відповідь на удари США та Ізраїлю випустила сотні безпілотників і ракет по країнам Перської затоки. Тегеран також атакував порти, аеропорти, житлові комплекси та готелі в регіоні, фактично заблокувавши стратегічну Ормузьку протоку, що змусило держави Затоки зменшувати видобуток нафти та газу і зазнавати фінансових втрат.

Водночас бін Заїд швидко обрав співпрацю з адміністрацією президента США Дональда Трампа та Ізраїлем, тоді як його союзники в Перській затоці заявили, що це “не їхня війна”. Це призвело до подальшого погіршення вже напружених відносин між ОАЕ та Саудівською Аравією.

Під час телефонних розмов президент ОАЕ нагадував співрозмовникам, що Рада співробітництва країн Перської затоки (GCC), яка об’єднує шість держав, була заснована у 1981 році саме через загрозу з боку Ісламської революції в Ірані, що сталася за два роки до цього.

“Раніше не оприлюднені деталі допомагають пояснити невдоволення ОАЕ іншими арабськими країнами, яке зрештою призвело до їхнього гучного рішення вийти з нафтового картелю ОПЕК наприкінці квітня, а також до зближення з Ізраїлем”, — зазначають в агентстві.

За словами обізнаних осіб, ОАЕ також здійснювали обмежені атаки по Ірану без підтримки країн Затоки — спочатку на початку березня, а потім знову у квітні.

Водночас, як повідомляє агентство, Саудівська Аравія також ухвалила рішення завдати ударів по Ірану в березні. Після цього Ер-Ріяд зосередився на залученні Пакистану як посередника між США та Іраном. ОАЕ були незадоволені тим, що їх недостатньо залучили до дипломатичної ініціативи під проводом Пакистану.

Катар розглядав можливість відповіді після того, як Іран у середині березня завдав удару по Рас-Лаффану — найбільшому у світі заводу зі скрапленого природного газу. Проте Доха врешті-решт відмовилася від такого кроку, обравши роль посередника для деескалації.

Бахрейн і Кувейт, які зазвичай діють у координації з Саудівською Аравією, вирішили не втручатися в конфлікт. Оман, у свою чергу, вважався малоймовірним учасником будь-якої коаліції через тісніші відносини з Іраном.

Адміністрація Трампа була проінформована про обговорення в Перській затоці, ініційовані ОАЕ, і, за словами джерела, прагнула залучити Саудівську Аравію та Катар до скоординованої військової відповіді.

“Водночас усі три країни Затоки намагалися переконати Трампа не розпочинати війну, побоюючись, що Іран завдасть ударів у відповідь по їхній території та американських військових базах у регіоні. У попередні роки вони також намагалися покращити відносини з Тегераном, сподіваючись, що це допоможе стабілізувати ситуацію та підтримати економічні інвестиції”, — підсумували у Bloomberg.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу здійснив таємний візит до Об’єднаних Арабських Еміратів під час війни з Іраном. Згідно з даними уряду Ізраїлю, Нетаньягу зустрівся з президентом ОАЕ Мухаммедом бін Заїдом вже після початку війни наприкінці лютого. В офісі Нетаньягу повідомили, що “цей візит призвів до історичного прориву у відносинах між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами”.