Коли угорський прем’єр Віктор Орбан почав загрожувати заблокувати 90 млрд євро кредиту для України, він перетнув «червону лінію» у відносинах з Брюсселем. І відповідь з боку Євросоюзу може настати незабаром після виборів в Угорщині або навіть раніше, повідомляє Politico, посилаючись на п’ятьох дипломатів ЄС та одного міністра з європейського уряду.
Як зазначається у виданні, хоча ЄС досі уникав серйозних конфліктів з Угорщиною, ці обережні оцінки можуть змінитися після виборів. За словами джерел Politico, на даному етапі побоювання щодо підтримки передвиборчої кампанії Орбана можуть витіснити необхідність запобігти іншим лідерам наслідувати угорського диктатора.
Джерела підтвердили, що відповідь Орбана буде неминучою незалежно від результатів виборів в Угорщині. Однак вона настане набагато швидше, якщо Орбана переоберуть. Наразі він відстає від свого головного суперника Петера Мадяра на дев’ять відсоткових пунктів.
«Дії Угорщини – це новий рівень низькості», – заявила міністерка Швеції з питань Європейського Союзу Джессіка Розенкранц Politico напередодні засідання Європейської ради, яке заплановане на 19 березня.
На запитання, чи розглядатиме Стокгольм можливість використання правових інструментів проти Угорщини, зокрема застосування статті 7 Договору про ЄС для позбавлення Будапешта права голосу, вона відповіла: «Абсолютно, ми відкриті».
Водночас, якщо Орбана переоберуть, то, за словами одного з дипломатів, «відбудеться серйозна дискусія між групою країн про те, як вирішити цю проблему в майбутньому». Ця дискусія, ймовірно, розвиватиметься інакше, якщо переможе Мадяр, оскільки він «зазначає, що прагне грати в більш конструктивну гру». Тоді як лідери ЄС, напевно, гратимуть у «вичікувальну гру», щоб побачити, як діятиме новий уряд.
Що саме зробить ЄС, щоб стримати переобраного Орбана, залишається відкритим питанням. Наразі не вдалося отримати підтримку 26 з 27 країн Євросоюзу для розгляду справи проти Будапешта за статтею 7. Але, за словами дипломатів, інші правові варіанти, такі як прив’язка коштів ЄС до ще суворіших умов верховенства права, вже розглядаються, як і можливість притягнення Орбана до суду за його перешкоджання видачі кредиту.
Під час закритої зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі на початку цього тижня глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль продемонстрував, наскільки мало терпіння ЄС має до Угорщини. Як розповіли троє дипломатів, Вадефуль попередив, що обструкціонізм Будапешта більше не може бути терпіти.
Дипломати спростували версію обміну репліками політичного радника угорського прем’єр-міністра, який написав у дописі на X, що Вадефуль погрожував міністру закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто «дуже серйозними наслідками». Дипломати охарактеризували зауваження німецького міністра як «дуже прямі», «дуже чіткі» та такі, що «не залишають сумнівів у тому, що це більше не можна терпіти». Інші неназвані міністри закордонних справ були ще більш відвертими з Сійярто, що «приголомшило його».
«Прем’єр-міністр Орбан повинен усвідомлювати, що він постійно перевіряє межі того, що інші держави-члени готові терпіти. Це не може тривати далі», – зазначив другий високопоставлений дипломат ЄС.
За словами третього дипломата, дії Орбана «точно матимуть наслідки після виборів». Мовляв, зараз у ЄС просто чекають, коли вони нарешті відбудуться.
Що особливо дратує багатьох критиків у останньому протистоянні Орбана, так це те, наскільки вправно він розставив свою пастку — і як легко лідери ЄС у неї потрапили. Просте блокування 20-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії не стало достатньо великим видовищем для угорського прем’єра. Але нафтопровід «Дружба», пошкоджений під час російської атаки в січні, ідеально відповідав цим вимогам.
Орбан скористався зупинкою поставок російської нафти, щоб заблокувати кредит у розмірі 90 мільярдів євро, і таким чином порушив власну обіцянку, дану іншим лідерам ЄС. Водночас він створив ідеальне протистояння Брюсселя, Будапешта та Києва для своєї кампанії. А угорець, який наразі є лідером з найдовшим стажем за столом Ради ЄС, максимально скористався цим, коли затримав броньований конвой, що перевозив українське золото та чиновників, а потім опублікував відео, на якому стверджує, що Україна погрожувала його родині. У Politico зазначили, що не допомогло й те, що президент України Володимир Зеленський також загострив ситуацію, відмовляючись тижнями дозволяти інспекторам ЄС оглянути трубопровід, а потім заявивши, що не зацікавлений у ремонті «Дружби».
«Це буквально нарощувалося тижнями. А тепер ми тут, у Раді, і це знову його [Орбанове] шоу», – зазначив третій дипломат ЄС.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта – головний посадовець ЄС, відповідальний за роботу з Орбаном напередодні самітів лідерів – натякнув на зайняття жорсткішої позиції щодо угорського прем’єра у листі, який він надіслав тому 23 лютого. У листі містилося попередження, що, коли Орбан відмовився від своєї підтримки кредиту, він порушив принцип ЄС щодо щирої співпраці, тим самим піддавши себе юридичним наслідкам.
Але Кошта втілив цю погрозу в життя. А чиновник Європейської ради заявив Politico, що ідею подати до суду на Будапешт за перешкоджання відхилили, оскільки Суд ООН «займе забагато часу». Тоді як ЄС потребує короткострокового рішення для кредиту Україні.
«Це важко зрозуміти. Їм слід було діяти жорстко, хоча б спробувати, а тим часом вжити до нього тимчасових заходів. Це було б хоч щось, а не це хитання. Але нічого не вийшло», – додав ще один дипломат.
Тепер лідери стикаються з дилемою, оскільки Орбан знову погрожує привернути увагу на засіданні Європейської ради: або викрити його блеф, знявши питання про кредит з порядку денного, і ризикнути розлютити Зеленського, якого запросили на засідання, — або піти на конфронтацію з Орбаном, що неминуче виглядатиме так, ніби ЄС піддається шантажу.
«Існує явне небажання надавати Орбану основну увагу. Ми не дамо йому цього місця в Європейській раді. Але якщо ми не зможемо надати кредит, Зеленський буде справедливо розлючений».
До чого призводить емоційне нетримання лідерів, які сценарії можливі після виборів в Угорщині й що все це означає для України, в статті «Українська карта Віктора Орбана: як Будапешт грає Києвом» пише Володимир Кім.