У Женеві, паралельно з підготовкою до саміту лідерів «Групи семи» (G7) в Евіані, розпочалися міжнародні дискусії щодо створення нормативно-правової основи для регулювання штучного інтелекту у військовій сфері, повідомляє Le Monde.
Головною темою зустрічей є розробка правил для так званих «роботів-убивць» — повністю автономних систем озброєння, які можуть вибирати та вражати цілі без участі людини. Потреба в регулюванні стала більш актуальною через масове використання алгоритмів і автономних дронів у сучасних військових конфліктах.
Процес розробки стандартів стикається з серйозними геополітичними труднощами. Ключові військові держави світу відмовляються брати на себе суворі юридичні зобов’язання щодо обмеження військового ШІ, очікуючи аналогічних дій від конкурентів та побоюючись втратити технологічну перевагу.
Додатково ситуацію ускладнює проблема верифікації, оскільки ефективний контроль програмного коду оборонних розробок без доступу до військових таємниць практично неможливий.
Переговори в Женеві відбуваються в той час, коли штучний інтелект вже став складовою реальних бойових дій, а не лише предметом теоретичних обговорень. Війна в Україні перетворилася на один із основних полігонів для випробування технологій автономного наведення, машинного зору та аналізу даних у режимі реального часу.
Паралельно зі спробами міжнародної спільноти виробити правила для автономної зброї, держави активізують власні програми військового ШІ. У Міністерстві оборони України створили Defense AI Center «A1» та залучили понад 200 компаній до розробки рішень на основі штучного інтелекту для дронів і роботизованих систем.
Водночас розвиток таких технологій дедалі більше залежить від міжнародної кооперації. Українські виробники співпрацюють з американською компанією Shield AI над інтеграцією автономних систем управління безпілотниками.