Президент Чехії Петр Павел висловив думку, що НАТО повинно «показати зуби» у відповідь на регулярні спроби Росії перевірити рішучість Альянсу на східному фланзі. Він зазначив, що серед можливих заходів можуть бути відключення Росії від інтернету, блокування російських банків у міжнародних фінансових системах, а також збиття літаків, які порушують повітряний простір країн-союзників, повідомляє The Guardian.
Зокрема, Павел підкреслив, що реакція НАТО повинна бути достатньо жорсткою, а в окремих випадках навіть асиметричною. Він вважає, що без такої відповіді Кремль може активізувати свої провокаційні дії проти Альянсу.
Видання зазначає, що 64-річний генерал у відставці, який раніше очолював військовий комітет НАТО, має значний досвід у сфері безпеки та оборони, що рідко зустрічається серед європейських лідерів. Зокрема, він багато років брав участь у переговорах із Москвою в рамках Ради НАТО–Росія, робота якої згодом була призупинена. Саме тому його думка часто враховується в питаннях безпеки Альянсу та загроз з боку РФ.
Крім того, Павел висловив своє розчарування недостатньо рішучою позицією США щодо подальшого тиску на Росію. Водночас він не став прямо критикувати президента США Дональда Трампа, хоча американський лідер і далі ставить під сумнів майбутні зобов’язання Вашингтона перед НАТО.
The Guardian підкреслює, що раніше в коментарі чеським медіа Павел зазначав, що за останні кілька тижнів Трамп, на його думку, завдав довірі до НАТО більше шкоди, ніж російський диктатор Владімір Путін зміг зробити за багато років. Однак він не став детально коментувати свої попередні висловлювання та зазначив, що наразі пряма критика США не буде корисною.
Натомість Павел акцентував увагу на тому, що країни НАТО повинні діяти рішучіше щодо Росії. Він зауважив, що після незаконної анексії Криму у 2014 році Москва добре зрозуміла, як функціонує Альянс, і почала діяти так, щоб наближатися майже до межі, після якої може спрацювати Стаття 5 НАТО, але не переходити її.
Також Павел зазначив, що російські військові керівники іноді насміхалися з того, як повільно в НАТО ухвалюють рішення.
«Коли я запитував їх, чому вони влаштовують ці провокації в повітрі, небезпечно наближаються або проводять обльоти військових кораблів у Чорному та Балтійському морях, вони відповідали: “Тому що можемо”. Саме таку поведінку ми їм дозволили», — зазначив він.
Павел висловив думку, що після анексії Криму він не найбільше боявся прямого нападу Росії на країну НАТО. Більше занепокоєння у нього викликали можливі провокації, які не досягають рівня дії Статті 5 Альянсу.
Також він підкреслив, що частина європейських лідерів і далі покладається на дипломатію, навіть попри небажання Росії йти на такі кроки. Президент Чехії зауважив, що через це НАТО може зіткнутися з розбіжностями всередині Альянсу та втратити здатність швидко реагувати.
«Росія, на жаль, не розуміє доброї мови. Вони переважно розуміють мову сили, в ідеалі підкріплену дією… якщо порушення повітряного простору НАТО триватимуть, нам доведеться прийти до рішення збивати як безпілотні, так і пілотовані літальні апарати», — сказав Павел.
Крім того, він зазначив, що НАТО варто розглянути й асиметричні заходи, які не призводять до загибелі людей, але при цьому є достатньо відчутними, щоб Росія зрозуміла, що таким шляхом їй не слід діяти далі.
«Наприклад, відключення інтернету чи супутників — ви бачили, яку (різницю — ред.) Starlink зробив на полі бою — або відрізання російських банків від фінансової системи», — підкреслив Павел.
Президент Чехії, повторюючи нещодавні заяви прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, зазначив, що якщо зараз не реагувати на такі порушення, Росія може піти ще далі у своїх діях. Також він звернув увагу на російську доктрину «ескалація заради деескалації». За його словами, якщо Росії дозволяти подібну поведінку, вона й надалі намагатиметься розширювати свої дії.
Павел висловив думку, що Україні потрібна більш рішуча та активна підтримка з боку США. На його думку, американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають зайняти твердішу позицію щодо Росії та пов’язати можливе послаблення санкцій із шансом на мирне врегулювання.
Також він розкритикував Європу за те, що вона досі не має чіткої політики щодо Росії та не визначилася, якою має бути система безпеки після завершення війни.
«Замість цього ми переважно чекаємо на те, що прийде з Вашингтона. І навіть США могли б бути щасливішими, якби Європа була активнішою. Якщо ми не виступаємо з власними пропозиціями, то виглядаємо слабкими або дезорієнтованими», — зазначив Павел.
Павел вважає, що найкращий момент для посилення тиску на Росію був торік, коли країна стикалася з проблемами в економіці та на фронті. Однак, за його словами, війна між США, Ізраїлем та Іраном допомогла Москві, оскільки через це Росія почала більше заробляти на продажі нафти.
Попри це він зазначив, що Росія й далі перебуває у складній ситуації, а Європа та США мають ще сильніше посилити санкції, щоб змусити Москву перейти до переговорів.
Нещодавно міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомляв, що його країна вперше сама збила безпілотник над своєю територією. Близько 12:00 у повітах Тарту, Йигева, Вільянді, Валга, Вирумаа та Пилва навіть оголошували повітряну тривогу. Певкур повідомив, що безпілотник увійшов у повітряний простір Естонії, а потім його збили балтійськими винищувачами над озером Виртс’ярв.
Крім того, на початку місяця в Латвію з боку РФ залетіли кілька безпілотників. Через цей інцидент послу РФ вручили ноту протесту.