Президент Литви Гітанас Науседа під час весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО в Сеймі зазначив, що дискусії в Європі щодо того, хто представлятиме континент на потенційних переговорах між Україною та Росією, не враховують актуальних безпекових потреб, повідомляє LRT.
«Сьогодні вже неможливо заперечувати, що майбутнє безпеки Європи визначається саме в Україні. Але перш за все необхідно зупинити Росію. Її слід стримувати, а не намагатися задовольнити. Нові заклики до відновлення відносин із Москвою не відповідають безпековим вимогам Європи», — підкреслив президент.
Згідно з інформацією видання, міністри закордонних справ держав ЄС нещодавно розглядали можливі умови для переговорів із Москвою та дійшли висновку, що робота має здійснюватися через структури Євросоюзу. Зокрема, активізація обговорень контактів із Росією відбулася після того, як американські спроби досягти миру фактично зайшли в глухий кут, а президент США Дональд Трамп переключив увагу на інші міжнародні питання.
У той же час російський лідер Владімір Путін висунув кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як представника Європи на переговорах. Однак у Європі цю пропозицію не підтримали.
Крім того, Науседа акцентував увагу на тому, що без чітких умов і потужного стримування росіяни, навпаки, почуватимуться ще впевненіше, а не змінять свою поведінку.
Президент Литви також закликав до посилення підтримки України. Він зазначив, що якби кожна країна-член Альянсу щороку виділяла на допомогу Україні 0,25% свого ВВП, загальна сума підтримки могла б досягти приблизно 143 мільярдів доларів або 122,7 мільярда євро.
Окремо він підкреслив, що основна проблема полягає не в нестачі фінансування, а в браку достатньої політичної волі та рівномірного розподілу відповідальності між союзниками. За його словами, Україна вже здобула для партнерів важливий час, який не слід втрачати.
Видання зазначає, що генсек НАТО Марк Рютте раніше пропонував подібну модель підтримки України на рівні 0,25% ВВП, однак провідні європейські країни цю ідею не підтримали. Водночас Литва взяла на себе зобов’язання щороку виділяти Україні допомогу в сфері безпеки та оборони в обсязі 0,25% свого ВВП.
Нещодавно Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас повідомила, що Європейський Союз ризикує потрапити в російську пастку, обговорюючи можливе призначення спеціального представника для переговорів із президентом РФ Владіміром Путіним. Водночас ця пропозиція продовжує викликати суперечки серед європейських держав.