Президент Об’єднаних Арабських Еміратів після атаки з боку Ірану заявив, що країна не є легкою мішенню.

Президент Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммед бін Зайєд зробив рідкісну публічну заяву після іранських атак на країну, підкресливши, що процвітання Емірату не свідчить про його вразливість.

Іран продовжує завдавати ударів по державам Перської затоки та Ізраїлю у відповідь на тижневі авіаудари ізраїльсько-американських сил по іранській території. На фоні цих подій президент ОАЕ Мухаммед бін Зайєд зробив рідкісне публічне звернення до ворогів країни, відвідавши лікарню, де лікуються постраждалі від іранських снарядів, повідомляє Bloomberg.

«ОАЕ має товсту шкіру і гірке м’ясо, ми — не легка здобич», — зазначив президент під час візиту до медичного закладу. «ОАЕ приваблива, ОАЕ красива, ОАЕ — це зразок. Але я кажу їм: «Не дайте себе обманути зовнішнім виглядом ОАЕ».

Удар по репутації

Іранські атаки на ОАЕ стали серйозним викликом для ретельно сформованого іміджу країни як стабільного комерційного центру світового рівня. Дубай і Абу-Дабі роками позиціонували себе як безпечні та передбачувані юрисдикції для міжнародного бізнесу, заможних емігрантів і великих інвесторів. Удари по цій репутації не менш болючі, ніж фізичні руйнування.

Аналітики та учасники ринку відзначають, що конфлікт може уповільнити приплив капіталу та заможних резидентів до країни. Водночас частина інвесторів і жителів вважає, що розвинена інфраструктура та якість державного управління дозволять ОАЕ не лише відновитися, а й вийти з кризи ще сильнішими.

Незвична публічність

Окрім візиту до лікарні, Мухаммед бін Зайєд за кілька днів до цього здійснив незвичну для себе публічну появу в Dubai Mall. Він прогулювався торговим комплексом, спілкувався з перехожими та пив каву. Відео з цього виходу швидко розповсюдилися в соціальних мережах.

Поряд із президентом був міністр оборони ОАЕ Хамдан бін Мухаммед Аль Мактум, який також є кронпринцом Дубаю (спадкоємцем влади в еміраті). Поява одразу двох ключових постатей держави в людному громадському місці на фоні тривожної безпекової ситуації — очевидний сигнал впевненості та спокою, адресований як жителям країни, так і міжнародній аудиторії.

Нагадаємо, вранці 28 лютого ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Зокрема у Тегерані прогриміли вибухи. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угрупування “Хезболла” у Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю “десятки” балістичних ракет та вдарив по американській базі у Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.

Міністерство закордонних справ України закликало українців утриматися від поїздок до Ізраїлю та нагадало про дійсну рекомендацію утриматися від поїздок до Ірану і залишити його територію. Після звернення декількох країн провести термінове засідання Ради Безпеки ООН з приводу ситуації на Близькому Сході, вирішено провести таке засідання у суботу. Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Іран готовий до деескалації і атакує лише американські військові бази в регіоні Близького Сходу, а не «американців на їхній землі». Також Іран готовий до переговорів після закінчення ударів США та Ізраїлю.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на поставки зброї для України, оскільки США прагнутимуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, в рамках лише йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході «подвоює значення» нафтопроводу «Дружба» та знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.

Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде «однією операцією за одну ніч», а Сполученим Штатам слід очікувати більших втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об’єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.

В той же час, Пентагон і принаймні один уряд з країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. А представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за “повної гарантії”, що ці літаки “ніяким чином не беруть участі в операціях США в Ірані”, а лише для захисту регіональних партнерів.

Будь-яке силове рішення в цьому регіоні відкидає довгу тінь — на енергоринки, альянси та поточні війни. Питання не лише в тому, хто відповість, а й у тому, хто зможе обернути ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві також мають враховувати наслідки. Чи відволіче нова війна увагу союзників? Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами? У статті «Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?» член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто зміцнюється, а хто ризикує втратити більше, ніж планував.