Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Конфіскований бізнес передають лояльним групам.
У Росії державні органи все активніше переслідують мільярдерів та вилучають їхні активи, що викликає побоювання серед підприємців щодо того, хто може стати наступним, повідомляє Bloomberg.
Агентство підкреслює, що російські мільярдери вже тривалий час зазнають посиленого тиску з боку держави — звинувачення коливаються від корупції до підозр у наданні невійськової підтримки ворогу та навіть подвійного громадянства. Конфіскація активів руйнує бізнес-імперії та перерозподіляє багатство, часто передаючи його більш лояльним до Владіміра Путіна бізнес-групам.
Лише минулого року Росія вилучила активи на суму 1,1 трильйона рублів (15,1 мільярда доларів) у справах, пов’язаних із боротьбою з корупцією, повідомляє московська юридична компанія «Некторов, Савельєв та партнери». Це приблизно вісім разів більше, ніж у 2024 році, і становить близько третини від загальної кількості конфіскацій активів, здійснених державою у 2025 році. У багатьох випадках бізнесмени, які отримали підозри, займали виборні посади в федеральному або регіональних парламентах і, за словами прокурорів, використовували свої повноваження для отримання вигоди для своїх компаній.
«Антикорупційні позови стають не лише інструментом боротьби з корупцією, а й каталізатором перерозподілу активів на користь держави», – зазначив керуючий партнер TriTrace Investigations, фірми корпоративної розвідки, що відстежує зусилля Росії щодо націоналізації, Ілля Шуманов.
Вилучення активів, у яких корупція була зазначена як конкретне звинувачення, почастішали після рішення Конституційного суду Росії у 2024 році. Тоді він ухвалив, що строк давності, який встановлював 10-річне обмеження для переслідування ймовірних злочинів, не застосовуватиметься до майна посадовців, визнаних корумпованими.
Це викликає занепокоєння у деяких найбагатших громадян Росії, які обіймають політичні посади. Урядова система Путіна часто використовувала лояльних бізнесменів як канали впливу в регіонах. Натомість магнати часто лобіювали їхні бізнес-інтереси.
Деякі бізнесмени, які опинилися під слідством, могли критикувати російську економічну політику, залишаючись при цьому в тій чи іншій мірі наближеними до владної верхівки.
Той факт, що навіть колишні, лояльні посадовці можуть зіткнутися з наслідками через роки після звільнення з посади, свідчить про те, що членство в еліті в Росії є умовним, вважає старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марія Снєгова.
Побоювання російського бізнесу щодо конфіскації активів особливо зросли після вторгнення в Україну. Дехто добровільно жертвує кошти до російського бюджету. Так, Сулейман Керімов, який раніше був членом Ради Федерації і чия родина колись контролювала найбільшу російську золотодобувну компанію ПАТ «Полюс», запропонував пожертвувати 100 мільярдів рублів до бюджету під час закритої зустрічі Путіна з російськими бізнес-лідерами у березні.
Після конфіскації активів бізнесменів Росія намагається їх продати, але аукціони неодноразово зазнають невдачі або перезапускаються як голландські розпродажі, на яких ціна поступово знижується, поки не з’явиться покупець.
У травні держава двічі не змогла продати близько 67% акцій «Южуралзолото» та афілійованих компаній, що раніше належали члену «Єдіной Росії» Костянтину Струкову, навіть голландський аукціон не залучив значної кількості покупців. Навіть московський аеропорт Домодєдово врешті-решт був проданий приблизно за половину початкової ціни.
Інші російські мільярдери тепер розмірковують, чи не стануть їхні активи наступними на ринку.
Ще нещодавно Путін здавався людиною, яка повністю контролює систему. Нині ж Кремль нервово реагує на все: удари по НПЗ, падіння рейтингів, конфлікти між силовиками, зародження протестних настроїв серед молоді та зростання критики з боку ультрапатріотів. Навіть усередині російської еліти дедалі голосніше обговорюють майбутнє після Путіна. Чому війна проти України прискорила внутрішню ерозію РФ у статті «Корозія режиму Путіна. Чому нервує Кремль» проаналізував журналіст-міжнародник Володимир Кім.