26 березня, після з’їзду Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП), президент Росії Владімір Путін провів закриту нараду з представниками великого бізнесу. Зазвичай зміст таких зустрічей не розголошується, а після початку війни навіть список учасників залишається конфіденційним. Проте, за словами джерел опозиційного видання The Bell, Путін обговорював із олігархами питання продовження війни та її фінансування.
«Сказали, будемо воювати», — передає суть виступу Путіна один зі співрозмовників видання, який ознайомлений зі змістом бесіди.
«Підемо до кордонів Донбасу», — зазначає інший. Після цього Путін запропонував бізнесменам здійснити добровільні внески до бюджету, стверджують обидва джерела.
За словами одного зі співрозмовників, ідея «потрусити бізнес у складний для країни час» належить голові «Роснєфті» Ігорю Сєчіну, який напередодні виклав її в листі до Путіна. Як механізм залучення коштів у листі пропонувалося розміщення військових облігацій федеральної позики.
Деякі бізнесмени відреагували на це прохання прямо під час зустрічі. Сулейман Керімов пообіцяв внести 100 мільярдів рублів, стверджує один зі співрозмовників, що підтверджує і інший. Ідею підтримав щонайменше ще один великий бізнесмен, присутній на зустрічі, проте суму свого внеску він не озвучив.
Голова РСПП Алєксандр Шохін, переказуючи пресі підсумки закритої зустрічі, повідомив, що обговорювалися питання регулювання штучного інтелекту, платформної економіки та захисту прав підприємців, а після цього Путін поділився своїм баченням розвитку конфлікту на Близькому Сході.
«Президент зазначив, що сподівається, що найближчими тижнями, 3–4 тижні, ймовірно, кризу буде врегульовано. Він не дуже радив Міністерству фінансів і компаніям розраховувати на те, що “золотий дощ” триватиме довго», — сказав Шохін.
У відкритій частині з’їзду РСПП Путін також говорив про війну, повторивши свою тезу про те, що Росію у 2014 році «змусили вжити всіх необхідних заходів для захисту наших людей тоді в Криму, а згодом на південному сході України загалом».
Путін також застеріг бізнес від запаморочення через надприбутки, які можуть виникнути у зв’язку з війною на Близькому Сході та різким зростанням цін на сировину:
«Потрібно зберігати розсудливість. Якщо сьогодні ринки хитнулися в один бік, завтра вони можуть змінитися в інший… а отже, необхідний поміркований консерватизм і поміркований консервативний підхід як у корпоративній сфері, так і в державних фінансах».
Класичні прогнози більше не працюють — світ перейшов у режим нелінійної динаміки, де кожна «стабільна угода» може стати прелюдією до нового хаосу.
Advanter Group спробувала визначити, які сценарії 2026 року є справжніми точками рівноваги, а які — лише небезпечними ілюзіями спокою.
Андрій Длігач у статті «Світ-2026. У пошуках рівноваги, або Кінець епохи лінійних прогнозів» розповідає про результати цього прогнозування та наголошує: Україні недостатньо вистояти, потрібно ще й уникнути угоди за її рахунок.