Саудівська Аравія перехопила дев’ять ракет після оголошення про перемир’я між США та Іраном.

Держави Перської затоки з обережністю сприйняли оголошене перемир’я між США та Іраном: атаки тривають, Ормузька протока залишається закритою, а серед союзників Вашингтона зростає розчарування Трампом.

Країни Перської затоки зустріли американо-іранське перемир’я з обережним скептицизмом. Незважаючи на офіційні заяви про підтримку угоди, атаки на регіон не припинилися, а доля ключового торговельного маршруту, Ормузької протоки, як і раніше, залишається під загрозою, повідомляє Bloomberg, посилаючись на анонімних чиновників з країн Перської затоки.

Саудівська Аравія повідомила про перехоплення дев’яти ракет і дронову атаку в перші години після оголошення перемир’я. Це стало наочним свідченням розриву між дипломатичною угодою і реальною ситуацією на місцях. Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт і Бахрейн також зафіксували перехоплення іранських снарядів після оголошення про припинення вогню.

Ормузька протока

Вільне судноплавство через Ормузьку протоку було однією з основних умов перемир’я. Однак вже ввечері того ж дня Іран оголосив про зупинку пропуску суден через протоку, посилаючись на загострення ізраїльського вторгнення в Ліван.

Офіційні представники країн Затоки підкреслили: жодна з них не готова миритися з ситуацією, коли Іран утримує протоку в заручниках. Введення Тегераном будь-якого “транзитного збору” за експорт їхніх товарів також є неприйнятним, заявили джерела.

Неофіційна тривога

Офіційні заяви МЗС країн Затоки мали стримано-позитивний характер. Кувейт закликав до термінового припинення атак, Катар назвав угоду “першим кроком до деескалації”, який потрібно розвивати.

Проте в приватних бесідах ситуація виглядає інакше. За словами анонімних чиновників, угода лише зняла безпосередній страх перед масштабною ескалацією, але не усунула жодної з глибинних причин конфлікту.

Деякі офіційні особи налаштовані обережно-оптимістично: за їхніми оцінками, частота атак найближчими днями зменшиться, а обидві сторони зацікавлені в тому, щоб перемир’я збереглося. Інші відкрито попереджають: Іран може використати цей перепочинок для маневру.

Декілька чиновників також висловили думку, що нещодавня військова кампанія США проти Ірану фактично підірвала безпеку самих країн Затоки — парадоксальний підсумок союзницьких відносин.

Програє Затока

Особливу занепокоєність висловив Бахрейн — невелика острівна держава, яка є домом для штабу П’ятого флоту США. За інформацією джерела, знайомого з позицією бахрейнського уряду, у країні зростає розчарування адміністрацією Трампа: іранська загроза нині сприймається як більша, ніж до початку конфлікту, попри американську військову присутність. Бахрейн — один із найвразливіших членів Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ): його відділяє від узбережжя Ірану лише близько 200 кілометрів.

Усі держави Затоки надали американським силам доступ до свого повітряного простору і військових баз під час кампанії проти Ірану. Тепер вони опинилися в двозначному становищі: з одного боку, вони союзники Вашингтона, з іншого — потенційні мішені для розлюченого, ослабленого, але все ще впливового Тегерана.

Саудівський публіцист Алі Шихабі, близький до королівського двору, прямо заявив: якби Трамп завдав ударів по іранській інфраструктурі, наслідки для регіону були б катастрофічними. “Затока стала б першою жертвою”, — підкреслив він.

Дубайський політолог Абдулхалек Абдулла висловився оптимістичніше: “Принаймні у нас є два тижні перемир’я, — ми очікували абсолютно протилежного, ми очікували потрапити в пекло”.

Старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир і колишній парламентер Держдепу США з Близького Сходу Аарон Давид Міллер дав жорстку оцінку тому, що відбувається: “Країни Затоки потрапили в пастку і, можливо, є головними переможеними конфлікту. Їм протистоїть розлючений і озлоблений, але все ще впливовий Іран, який вже веде переговори про розширення контролю над Ормузькою протокою”.

Що далі

Країни Затоки прагнуть остаточного вирішення майже шеститижневого конфлікту, який обвалив світові ринки та обмежив постачання енергоносіїв. Частина офіційних осіб розглядає перемир’я як тактичний хід, що надає Ірану простір для маневру, а також як спробу знизити ціни на енергоресурси і виграти час для США.

Поки торговельні потоки через Ормузьку протоку не нормалізуються повністю, а глибинні причини протистояння не будуть вирішені, нинішнє затишшя ризикує залишитися лише паузою, а не справжнім миром.

Нагадаємо, в ніч на 8 квітня Трамп обіцяв влаштувати пекло Ірану, проте пізніше заявив про готовність призупинити бомбардування Ірану на два тижні в обмін на повне відкриття Ормузької протоки і продовження переговорів. В Ірані заявили, що погодилися на запропоноване Пакистаном двотижневе перемир’я після напружених дипломатичних зусиль Ісламабада і втручання Китаю.