США та Іран ведуть переговори про організацію нового раунду особистих зустрічей з метою досягнення тривалого перемир’я, оскільки попередні консультації в Ісламабаді під керівництвом американського віцепрезидента Джей Ді Венса завершилися невдачею.
Згідно з інформацією джерел Bloomberg, сторони прагнуть зустрітися до закінчення двотижневого перемир’я, оголошеного 7 квітня, яке спливає наступного тижня.
Військовий тиск як засіб дипломатії
Президент США Дональд Трамп у понеділок дав зрозуміти, що готовий до продовження переговорів, зазначивши, що Іран звернувся до Сполучених Штатів. Водночас він продовжує військово-морську блокаду Ормузької протоки як засіб посилення тиску на режим у Тегерані.
“Сьогодні вранці з нами зв’язалися необхідні люди, відповідні особи, і вони бажають досягти угоди”, — зазначив американський президент, не уточнюючи, хто саме брав участь у розмові.
За словами співрозмовників видання, до діалогу з метою припинення війни приєдналися представники Туреччини та Єгипту, що підвищує ймовірність проведення зустрічі в одній з цих двох країн.
Невдача в Пакистані
Цього вікенду Венс повернувся з Ісламабаду без результатів, оскільки після цілоденних переговорів укласти угоду не вдалося.
Позиції сторін:
- Трамп і Венс повідомили, що переговори завершилися невдачею, оскільки Іран відмовився відмовитися від своїх ядерних амбіцій.
- Тегеран, який заперечує намір створити ядерну бомбу, говорить про своє право на збагачення урану. Причиною відсутності згоди сторони називають “надмірні” вимоги США.
Проте іранці також залишили відкритою можливість для подальших переговорів, а міністерство закордонних справ заявило, що розбіжності не можуть бути вирішені за один раунд.
Перемогу в цій війні оголосили майже всі — але реальність є набагато складнішою. Хто виявився у виграші, а хто заплатив найвищу ціну?
У статті “На руїнах великої перемоги: хто виграв війну між США та Іраном” член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов демонструє, як військова поразка може перетворитися на політичне підсилення, чому Вашингтон виглядає розгублено, а Тегеран — впевнено, хто насправді отримав вигоду з конфлікту та чому його наслідки відчуватимуться ще довго.