США та Китай несподівано виявили спільну точку зору щодо Ірану.

США та Китай несподівано виявили спільну точку зору щодо Ірану. 1 Іран має іншу точку зору.

Високопосадовці Сполучених Штатів та Китаю дійшли згоди, що жодній державі не слід дозволяти стягувати плату за прохід суден через Ормузьку протоку. Про це повідомила агенція Reuters, посилаючись на Державний департамент США у вівторок.

Це вказує на те, що Вашингтон і Пекін намагаються виробити спільну позицію для тиску на Іран з метою змусити його відмовитися від контролю над важливим морським маршрутом.

Заява Держдепартаменту пролунала напередодні зустрічі між президентом США Дональдом Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка запланована на середу.

Очікується, що одним із ключових питань переговорів стане ситуація в Ормузькій протоці.

Практично повне перекриття Іраном цього критично важливого торговельного шляху після спільних ударів США та Ізраїлю по країні 28 лютого викликало шок на світових енергетичних ринках.

У Держдепартаменті зазначили, що питання протоки обговорювали міністр закордонних справ Китаю Ван Ї та держсекретар США Марко Рубіо під час телефонної розмови в квітні.

«Вони дійшли згоди, що жодній країні чи організації не слід дозволяти стягувати збори за прохід міжнародними водними шляхами, такими як Ормузька протока», — заявив речник Держдепу Томмі Піготт у коментарі Reuters.

Раніше Держдепартамент не публікував офіційного звіту про цю розмову, що є нетиповим для американської дипломатичної практики.

Посольство Китаю не спростувало американську версію бесіди.

У Пекіні висловили сподівання на спільну роботу всіх сторін для відновлення нормального судноплавства через протоку, через яку до війни проходила п’ята частина світових поставок нафти та газу.

«Забезпечення безпеки та стабільності в регіоні, а також гарантування безперешкодного проходу відповідає спільним інтересам міжнародної спільноти», — зазначив речник посольства Китаю Лю Пен’юй.

Тегеран наполягає на праві стягувати збори з суден і висуває це як одну з умов завершення війни.

Трамп також раніше допускав можливість введення американських зборів за прохід або навіть спільного з Іраном контролю за стягненням платежів.

Проте після внутрішньої та міжнародної критики Білий дім заявив, що Трамп прагне бачити Ормузьку протоку відкритою для судноплавства без будь-яких обмежень.

Китайські чиновники досі уникали прямого згадування про збори за прохід, хоча й критикували американську блокаду.

Два джерела, обізнані з перебігом розмови Ван Ї та Рубіо, повідомили Reuters, що Рубіо підняв питання можливості стягнення зборів з китайських суден.

За словами співрозмовників агентства, це мало на меті підштовхнути Пекін до більшого тиску на Тегеран для завершення конфлікту.

Китай підтримує тісні зв’язки з Іраном і залишається одним із основних покупців іранської нафти. Трамп останнім часом активно тисне на Китай, вимагаючи використати свій вплив для примушення Ірану до угоди зі США.

Після цього Ван Ї провів зустріч із міністром закордонних справ Ірану і зазначив, що міжнародна спільнота має «спільне занепокоєння щодо відновлення нормального та безпечного проходу через протоку».

При цьому Китай знову підтвердив підтримку Ірану у «захисті національного суверенітету та безпеки».

Минулого місяця Китай наклав вето на резолюцію ООН, підтриману США, яка закликала держави співпрацювати для захисту комерційного судноплавства в Ормузькій протоці.

Пекін заявив, що документ був упередженим щодо Ірану.

Після цього посол США в ООН Майк Волц зазначив, що Китай фактично мириться з тим, що Іран «триматиме світову економіку під дулом пістолета».

США разом із Бахрейном вже підготували новий проект резолюції ООН, який вимагає від Ірану припинити атаки та мінування в Ормузькій протоці. Однак дипломати вважають, що Китай і Росія знову можуть заблокувати цей документ своїм вето.

У проекті резолюції також міститься вимога припинити «спроби незаконного стягнення зборів» у протоці.

Китай вже наказав своїм компаніям не виконувати американські санкції проти китайських нафтопереробних заводів, які закуповують іранську нафту. Ці санкції США були спрямовані на ізоляцію та посилення тиску на Тегеран.