Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Сам Сінгапур не купує російську нафту через можливі ризики.
Російські нафтові танкери все частіше зазначають Сінгапур як офіційний порт призначення. Це, за словами трейдерів та даними LSEG з морських перевезень, свідчить про зміну експортних маршрутів з Індії до Китаю та підвищену обережність через західні санкції, повідомляє Reuters.
Згідно з інформацією LSEG, у січні танкери доставили до Сінгапуру приблизно 1,4 мільйона метричних тонн російської нафти. Це є найвищим місячним обсягом за останні кілька років.
Сінгапур не імпортує російську нафту через ризики санкцій, проте його прилеглі води іноді використовуються для перевантаження на інші судна, зазначають трейдери. Вони додають, що багато танкерів врешті-решт розвантажують нафту біля Малайзії або переносять її на плавучі сховища. Сінгапур при цьому часто вказується як порт призначення, щоб приховати справжніх покупців.
«Те, що дедалі більше танкерів зазначають такі порти, як Сінгапур, Суец або Порт-Саїд, свідчить про те, що з продажами стає важче. Кількість надійних покупців зменшується», — зазначив московський нафтотрейдер.
Схожі публікації
Як повідомляє Reuters, ці зміни відбуваються на фоні очікувань, що Індія зменшить або зовсім припинить імпорт російської нафти після нещодавньої торговельної угоди з США. Це залишає Китай основним покупцем російської нафти. Водночас китайські державні нафтові компанії обережно купують спотові вантажі через ризики санкцій. Це ще більше обмежує експортні можливості Росії.
Трейдери зазначають, що раніше танкери, які прямували до Індії, вказували як пункт призначення єгипетський порт Саїд або Суецький канал. Наразі дедалі частіше використовуються умовні або непевні порти. Компанії роблять це, щоб приховати справжні пункти призначення та зменшити ризики санкцій.
Росія використовує старі танкери для підтримки експорту нафти, купуючи їх у приватних продавців по всьому світу. Водночас західні судновласники заробили щонайменше 6,3 мільярда доларів, продаючи сотні застарілих суден підставним компаніям. Ці судна врешті-решт потрапляють до так званого «тіньового флоту». За даними розслідувачів, у «тіньовому флоті» налічується понад 600 суден. Близько 230 з них, тобто майже 40%, придбані в Європі та США.