Росія, Китай і Франція в четвер фактично заблокували ініціативи арабських держав, які намагалися змусити Раду Безпеки ООН дати згоду на військові дії проти Ірану для відкриття Ормузької протоки, заявивши, що вони проти будь-яких формулювань, які дозволяють використання сили, повідомляє The New York Times з посиланням на високопосадовця ООН.
Очікується, що фактичне голосування щодо резолюції, підготовленої Бахрейном за підтримки арабських країн Перської затоки, відбудеться в п’ятницю. Проте залишається невідомим, чи зможуть країни Перської затоки змінити позицію трьох держав, які мають право вето, стосовно цієї резолюції. За словами дипломатів, також виникли розбіжності щодо резолюції серед 10 непостійних членів Радбезу.
Видання зазначає, що поточний проект резолюції переглядається вчетверте після тижнів закритих переговорів. У частині тексту, яка зайшла в глухий кут, йдеться, що Рада Безпеки «уповноважує держави-члени, діючи на національному рівні або через добровільні багатонаціональні військово-морські партнерства, попередньо повідомляючи Раду Безпеки», використовувати всі необхідні засоби «для забезпечення транзитного проходу та стримування спроб закрити, перешкодити або іншим чином втрутитися в міжнародне судноплавство через Ормузьку протоку».
Іран закрив Ормузьку протоку незабаром після нападу США та Ізраїлю 28 лютого. Це призвело до глобальних енергетичних збоїв, завдало шкоди фінансовим ринкам та підвищило витрати на нафту, судноплавство та страхування. Іран також здійснив тисячі атак на країни в Перській затоці.
Міністр закордонних справ Бахрейну Абдуллатіф бін Рашид аль-Заяні заявив у четвер на засіданні Ради Безпеки, що «агресивні наміри Ірану» щодо його арабських сусідів були «підступними» та «заздалегідь спланованими», а також порушували міжнародне право. Він зазначив, що Іран атакував цивільні об’єкти, такі як аеропорти, водоочисні станції, морські порти та готелі.
Іран у четвер заявив, що має намір продовжувати контролювати судноплавство через критично важливу Ормузьку протоку навіть після війни.
Для Ірану об’єднання його арабських сусідів проти нього в Раді Безпеки стало серйозним, можливо, непоправним, погіршенням відносин. Протягом багатьох років Іран підтримував тісні зв’язки зі своїми сусідами, але підірвав їх протягом останнього місяця війни.
Аналітики зазначають, що зусилля Бахрейну в Раді Безпеки ООН є радше символічними, ніж практичними — військові сили більшості країн Перської затоки відносно невеликі та сильно залежать від підтримки США. Вони мають мінімальний досвід у боротьбі з армією такого масштабу, як у Ірану.
Президент Франції Емануель Макрон заявив у четвер, що коментарі президента США Дональда Трампа, який закликає країни, що залежать від протоки, силоміць відкрити її, є нереалістичними.
«Це нереально, оскільки зайняло б надмірно багато часу та піддало б будь-кого, хто перетинає протоку, загрозі з боку Корпусу вартових ісламської революції, який має значні ресурси, а також балістичні ракети та інші ризики», – зазначив пан Макрон.
Голова Дослідницького центру Перської затоки в Саудівській Аравії Абдулазіз Сагер висловив думку, що будь-яка угода про припинення вогню повинна також враховувати здатність Ірану атакувати країни Перської затоки та контролювати морський рух через Ормузьку протоку.
Аналітики стверджують, що посадовці Саудівської Аравії та ОАЕ, зокрема, дійшли висновку, що найкращий спосіб впоратися із загрозою, яку становить Іран, — це розвивати дипломатію та враховувати спільні економічні інтереси.
Бахрейн став винятком. Острівна держава давно має ворожі стосунки з Іраном, звинувачуючи його у втручанні у свої внутрішні справи та розпалюванні інакомислення.
Проте після війни навіть такі країни, як Катар та Оман, які часто виступали посередниками між Сполученими Штатами та Іраном, зазначили, що їхні відносини з ісламською республікою, ймовірно, непоправно пошкоджені. Вони передали роль посередника Пакистану, Туреччині та Єгипту.
Директор з питань Ірану в Міжнародній кризовій групі Алі Ваез зазначив, що резолюція Бахрейну є недосконалою та ризикує ескалацією напруженості в регіоні, підкресливши, що закриття протоки є наслідком війни, і вона була відкритою до атак.
Удар по воді чи «хмарі» може виявитися болючішим за енергетичний шок. Як конфлікт на Близькому Сході переписує правила глобальної економіки і хто заплатить велику ціну, а хто отримає зиск, читайте у розгорнутому аналізі експертної групи Центру «Стратегія ХХІ» «Трамп відкрив «скриньку Пандори»: чим ми заплатимо за війну в Затоці».