Війна, розв’язана Путіним в Україні, призводить до ослаблення його позицій.

У стратегії Путіна виникають тріщини.

Сьогодні, 19 травня, президент Росії Владімір Путін відвідає Пекін для участі в саміті з китайським лідером Сі Цзіньпіном, який, на відміну від візиту президента США Дональда Трампа минулого тижня, ймовірно, продемонструє справжню політичну близькість.

Навіть якщо Москва все більше виступає в ролі молодшого партнера у цих відносинах, для російського президента це можливість продемонструвати силу поряд з іншим авторитарним лідером і відвернути увагу від тріщин, що починають з’являтися в основі його влади всередині країни та у війні проти України.

Атака США та Ізраїлю на Іран тимчасово зміцнила позиції Росії, збільшивши її доходи від енергоресурсів і ускладнивши постачання зброї Україні. Водночас останні тижні виявили ознаки слабкості: розслідування Financial Times показують, що Путін стає дедалі більш ізольованим і зосередженим на війні в Україні, а його заходи безпеки посилені через побоювання замаху. Повідомляється, що він проводить більше часу в бункерах і зменшує кількість зустрічей та публічних виступів.

У спробі створити враження нормальності Кремль останнім часом демонструє публічну активність Путіна, хоча в Москві зростає тривога через можливі українські удари. Це проявилося, зокрема, у скороченні параду до Дня перемоги 9 травня, який вперше з 2008 року відбувся без танків і ракет, тоді як Україна іронічно “дозволила проведення параду” через оголошене перемир’я.

Побоювання Кремля щодо здатності Києва завдавати глибоких ударів по території Росії безпілотниками є обґрунтованими: Україна регулярно атакує російську енергетичну інфраструктуру, нафтопереробні заводи та військові підприємства.

Водночас російське військове керівництво, за повідомленнями, переконує Путіна, що армія здатна захопити решту Донбасу до осені, однак на практиці просування залишається повільним і супроводжується значними втратами — за оцінкою держсекретаря США Марко Рубіо, Росія щомісяця втрачає 15-20 тисяч загиблими, не рахуючи поранених.

Зростання кількості молодих росіян, які воюють, загинули або уникають призову за кордоном, посилює вторинні економічні наслідки для країни. Минулого тижня Росія знизила прогноз економічного зростання на 2026 рік з 1,3% до 0,4%, а віцепрем’єр пояснив це дефіцитом робочої сили, надмірними державними витратами та західними санкціями. Нестача працівників і високі витрати держави підживлюють інфляцію.

Втім, це не означає, що війна раптово почала розгортатися на користь України: ознак фінансової чи економічної кризи в Росії немає. Москва зберігає значні можливості для завдання далекобійних ударів по Україні.

“Україна, зі свого боку, має серйозні проблеми з нестачею військових ресурсів, які поки не вирішені. А ізоляція Путіна радше свідчить про його зосередженість на війні та рішучість продовжувати її за будь-яку ціну”, — зазначають в газеті.

Однак останні ознаки свідчать, що стратегія України та її європейських союзників — завершити війну шляхом поступового підвищення її ціни для Росії, щоб змусити Москву піти на компроміс уздовж нинішніх ліній фронту — певною мірою починає давати результати, попри зниження підтримки з боку США за Дональда Трампа.

“Розблокування пакета кредитної допомоги ЄС на €90 млрд минулого місяця після поразки на виборах Віктора Орбана в Угорщині стало важливим проривом. Європейським партнерам Києва варто зміцнювати впевненість у своїй стратегії — навіть якщо вона вимагатиме тривалого часу — і посилювати підтримку України зброєю, розвідданими та фінансуванням, необхідними для продовження боротьби”, — підсумувала редакційна колегія.

Нагадаємо, у The Guardian писали, що після чотирьох років війна проти України ризикує обернутися для Путіна його крахом. Попри твердження Путіна про успіхи російської армії на фронті, навіть прихильні до війни російські блогери дедалі частіше говорять про помилки командування. Дехто вважає, що перевага переходить до України, а окремі коментатори не виключають і поразки Росії.