Протягом кількох років Іран ретельно аналізував досвід України у конфлікті з Росією, зокрема в аспекті використання безпілотників, акцентуючи увагу на вдосконаленні своїх кібервійськових засобів та стратегічному плануванні для збройних сил. Тегеран також уважно спостерігав за діями Росії та за тим, як Україна адаптувалася до боротьби з набагато сильнішим противником, повідомляє The Financial Times.
Аналітики дослідили понад 300 статей іранських військових, опублікованих за останні п’ять років у десятці іранських оборонних видань, які відображають погляди закритого іранського керівництва, зокрема стосовно зміни тактики та технологічних пріоритетів.
Зокрема, одну з таких статей, що базувалася на аналізі війни в Україні, два роки тому опублікував керівник іранського військового училища Хоссейн Дадванд. Він закликав керівництво країни інвестувати в дрони, використовувати більш маневрені та мобільні бойові підрозділи, а також оновити методи підготовки та ведення бойових дій. Військовий також запропонував розглянути можливість впровадження штучного інтелекту в озброєнні.
«Хоча в дослідженні, проведеному Дадвандом, не було нічого особливого, воно дало перші підказки щодо подальшого розвитку подій в Ірані. Минулого року він дав рідкісне інтерв’ю, в якому повідомив, що Тегеран оновив підручники та методи навчання, враховуючи досвід, отриманий в Україні», – йдеться в матеріалі.
Усі статті, які проаналізувала FT, були опубліковані у загальнодоступних журналах, пов’язаних із найважливішими командними коледжами та школами підвищення кваліфікації Корпусу вартових ісламської революції та регулярних збройних сил Ірану. Серед авторів — високопоставлені командири, амбітні офіцери та науковці, яким доручено аналізувати стратегічні виклики, що стоять перед Іраном. Вони надають уявлення про те, як мислить іранська армія та які уроки вона виносить із воєн для застосування в майбутніх конфліктах.
Серед матеріалів була стаття двох впливових високопоставлених командирів, які висловлювали занепокоєння щодо обмеженого перспективного планування проти «нових загроз». У 2023 році вони зазначали, що Іран повинен терміново залучити фахівців, реформувати свої військові навчання та планувати закупівлю озброєння з акцентом на передові технології, такі як дрони, лазери та космічні платформи. Вони також вказали на війну в Україні як на джерело «нових загроз».
У тому ж 2023 році колишній командувач ВПС Азіз Насірзаде, який згодом став міністром оборони і загинув під час авіаудару 28 лютого, у одній зі статей закликав керівництво країни відновити свій занедбаний парк винищувачів шляхом закупівлі Су-35 у Росії. Ця ідея викликала суперечки між різними родами збройних сил Ірану.
У матеріалі Насірзаде також рекомендував Ірану оснастити свої повітряні сили безпілотниками-камікадзе та інтегрувати штучний інтелект у процедури вибору цілей. Проте він також закликав «відновити зношені ділянки» авіабаз.
Насірзаде також був співавтором дослідження, в якому стверджувалося, що ВПС США стають дедалі менш ефективними через старіння техніки та невдалі програми модернізації.
Експерт із питань іранських збройних сил Афшон Остовар підкреслює, що журнали були одним із небагатьох джерел інформації про те, як Іран може діяти в певних надзвичайних ситуаціях.
«Вони найцікавіші, коли говорять про власні практики, операції та процедури», — зазначив Остовар, додавши, що, простежуючи редакційну лінію важливих журналів, можна скласти досить надійне уявлення про те, що є пріоритетом для Ірану.
У цьому масиві багато статей присвячені технологіям безпілотників, тактиці та комунікаціям, а також дослідженням, що оцінюють ефективність іранських батарей протиповітряної оборони. Значна увага приділялася посиленню можливостей кібервійни, зокрема шляхом інтеграції штучного інтелекту в процес прийняття рішень та атак.
Аналітики зазначили, що офіцери, командири та співробітники розвідки іноді публікували статті під псевдонімами. Старший науковий співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики Фарзін Надімі зазначив, що науково-технічні дослідження, як правило, є більш ґрунтовними, ніж стратегічні аналізи.
Надімі заявив, що розвідка США, незважаючи на все, ретельно вивчала іранські публікації в пошуках цінної інформації, однак Тегеран вжив заходів для запобігання витоку конфіденційних даних, видавши директиви, що обмежують офіцерів та інженерів, які працюють над оборонними проектами, від надмірного оприлюднення інформації про них.
Але навіть посередні статті могли бути цінними для розуміння менталітету іранських офіцерів. Багато з них зображували Вашингтон як ослаблений і вбачали можливості для Ірану перетворити Близький Схід. Азербайджан, який має тісні зв’язки з Ізраїлем, також часто оцінювали як загрозу безпеці Ірану.
Колишній офіцер розвідки США та експерт з Ірану в Центрі військово-морських аналізів Майкл Коннелл зазначив, що найціннішими для нього виявилися статті, що містять опитування експертів та діючих військовослужбовців щодо менш чутливих питань.
Так, в одній статті, яку проаналізувало FT, йшлося про те, що важливо не допустити, щоб солдати піддалися спокусі приєднатися до «девіантних сект». В іншій йшлося про хронічні проблеми у військових госпіталях, які були вразливими до криз через надмірну залежність від постачальників з приватного сектору і які нехтували своїми «основними функціями», надаючи пріоритет цивільним пацієнтам, що приносять дохід.
В інших статтях, опублікованих нещодавно, розглядалося питання запобігання суїцидальним думкам серед військовослужбовців, або повідомлялося, що студенти провідних іранських військових академій зазнають значної дискримінації через бідність їхніх сімей або етнічне походження.
Як вказує Коннелл, ці матеріали дають уявлення про повсякденне життя в іранській армії.