Вже минуло понад два місяці з моменту початку операції США та Ізраїлю проти Ірану, і жодна зі сторін поки що не досягла вирішальної перемоги ані в військовому, ані в дипломатичному аспекті. Президент США Дональд Трамп стикається з ризиком того, що конфлікт з Іраном може затягнутися на невизначений термін, залишивши США та світ із ще більшою проблемою, ніж до початку війни, повідомляє Reuters.
Позиції США та Ірану суттєво розрізняються, і очевидного виходу з цієї ситуації не видно, навіть незважаючи на те, що Тегеран надіслав Вашингтону нову пропозицію щодо відновлення переговорів, яку Трамп швидко відхилив.
Для президента США та його Республіканської партії наслідки цієї безвиході є невтішними. Невирішений конфлікт, ймовірно, призведе до збереження економічних наслідків, зокрема високих цін на бензин у США, що чинитиме додатковий тиск на Трампа, чий рейтинг падає. Це ускладнює перспективи республіканських кандидатів напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді.
Цілі війни
США наразі не досягли багатьох з оголошених Трампом цілей у цій війні. Хоча немає сумнівів, що удари США та Ізраїлю значно послабили військовий потенціал Ірану, багато з заявлених цілей Трампа — від зміни режиму до позбавлення Ірану можливості створити ядерну зброю — залишаються невиконаними.
Побоювання щодо затягування безвиході посилилися після того, як минулих вихідних Трамп скасував поїздку своїх переговірників до Ісламабаду, а потім відхилив пропозицію Ірану щодо угоди про припинення війни. Тегеран запропонував відкласти обговорення ядерної програми та домовитися про відкриття Ормузької протоки — це було неприйнятним для Трампа, який заявляв про намір вирішити ядерне питання.
У п’ятницю, 1 травня, з’явився проблиск надії, коли іранські ЗМІ повідомили, що Тегеран передав Вашингтону через пакистанських посередників переглянуту пропозицію. Трамп заявив журналістам, що він “не задоволений” цією пропозицією, хоча зазначив, що контакти тривають.
Невдача у спробі позбавити Іран контролю над критично важливим водним шляхом для транспортування нафти також стала б серйозним ударом по спадщині Трампа.
“Його запам’ятають як президента США, який зробив світ менш безпечним”, — зазначає експертка Університету Джонса Гопкінса Лора Блуменфельд.
Представниця Білого дому Олівія Уельс повідомила, що “відчай” Ірану зростає через військовий та економічний тиск, а Трамп “тримає всі карти в руках і має стільки часу, скільки потрібно, щоб укласти найкращу угоду”.
Відновлення воєнних дій?
Оскільки подальші кроки залишаються невизначеними, а кінцева мета неясна, Трамп на закритих зустрічах піднімав питання про можливість продовження морської блокади Ірану, можливо, ще на кілька місяців, з метою ще більше обмежити експорт іранської нафти та змусити Тегеран укласти угоду про відмову від ядерної програми.
Водночас Трамп залишив відкритою можливість відновлення військових дій. Центральне командування Збройних сил США підготувало варіанти “короткої та потужної” хвилі ударів, а також захоплення частини Ормузької протоки для її повторного відкриття для судноплавства.
Європейські союзники, відносини яких із Трампом загострилися, очікують, що конфлікт з Іраном триватиме.
“Важко уявити, як це може скоро закінчитися”, — зазначив один із європейських дипломатів.
Тегеран залишається непохитним. Іранський режим застосував потужний важіль впливу проти США та їхніх союзників, заблокувавши судноплавство в протоці, через яку до війни транспортувалася п’ята частина світової нафти. За словами аналітиків, Іран стає сміливішим, знаючи, що ця “зброя” залишиться у нього навіть після війни.
“Іран усвідомив, що навіть в ослабленому стані він може заблокувати протоку, якщо захоче. Це усвідомлення робить Іран сильнішим, ніж він був до війни”, — зазначає Джон Альтерман із Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Запаси урану зберігаються
Вважається, що запаси високозбагаченого урану в Ірані залишаються під землею після повітряних ударів США та Ізраїлю в червні минулого року і можуть бути вилучені та перероблені на матеріал, придатний для виготовлення ядерних бомб. Іран прагне, щоб США визнали його право на збагачення урану для нібито мирних цілей.
Ще одна з оголошених Трампом воєнних цілей — змусити Іран припинити підтримку угруповань, таких як ліванська “Хезболла”, єменські хусити та “ХАМАС”, також залишається недосягнутою.
Відновлення мирних переговорів навряд чи призведе до швидкого вирішення конфлікту, з огляду на значні розбіжності в позиціях сторін. На прохання помічників Трампа розвідка оцінює, як Іран відреагує, якщо президент США оголосить односторонню перемогу і відступить, повідомляли ЗМІ. Аналітики вважають, що Тегеран може сприйняти це як власний стратегічний успіх, оскільки режиму вдалося вистояти.
Водночас дипломати з країн Перської затоки та Європи висловили занепокоєння, що Трамп може врешті-решт погодитися на недосконалу угоду, яка дозволить послабленому іранському режиму залишатися загрозою.
“Заморожений конфлікт”
Оскільки переговори зайшли в глухий кут, деякі аналітики припускають, що війна може перетворитися на “заморожений конфлікт”. Це може ускладнити Трампу суттєве скорочення військової присутності США на Близькому Сході.
Вашингтон вже зазнає нових стратегічних втрат. Серед них — погіршення відносин із традиційними європейськими союзниками, з якими не проводилися консультації перед тим, як Трамп розпочав військові дії.
Трамп також має справу з більш жорстким іранським режимом, де наразі домінує Корпус вартових ісламської революції. Заклик президента США до іранського народу повалити своїх правителів залишився без відповіді.
У США Трамп також перебуває під тиском. Війна з Іраном знизила рейтинг Трампа та спричинила стрибок цін на бензин напередодні проміжних виборів, на яких республіканці ризикують втратити контроль над Конгресом.
Інша представниця Білого дому Тейлор Роджерс зазначила, що Трамп прагне зберегти більшість своєї партії в Конгресі, а високі ціни на бензин є лише “короткочасними порушеннями”.
Іранський режим, однак, усвідомлює внутрішні проблеми Трампа і, можливо, готовий до затягування конфлікту, хоча й залишається питання, як довго керівництву Ірану вдасться відтермінувати економічну катастрофу.
Білий дім у листі до Конгресу в п’ятницю, 1 травня, повідомив, що бойові дії проти Ірану припинилися, попри те, що американські збройні сили й надалі залишаються в регіоні. Таке послання фактично дозволяє обійти юридичний дедлайн 1 травня, після якого адміністрації Трампа довелося б отримати схвалення Конгресу для продовження війни.
Лист яскраво підкреслює юридично сумнівне трактування президентських повноважень, яке лежить в основі військової операції Трампа, розпочатої два місяці тому без схвалення Конгресу. Водночас у листі президент США дав зрозуміти, що війна може бути далекою від завершення. Тим часом опитування показують, що американці вважають рішення Трампа розпочати війну проти Ірану помилкою.