Громадська картина “знищених” іранських збройних сил, яку представляє адміністрація президента США Дональда Трампа, суттєво суперечить оцінкам американської розвідки, згідно з якими Іран відновив доступ до більшості своїх ракетних об’єктів, пускових установок та підземних споруд, повідомляє NYT.
Найбільше занепокоєння у деяких високопосадовців викликає те, що Іран, ймовірно, відновив оперативний доступ до 30 з 33 своїх ракетних об’єктів уздовж Ормузької протоки — це може становити загрозу для американських військових кораблів та нафтових танкерів, які проходять через цю вузьку водну артерію.
За словами співрозмовників видання, які мають інформацію про ці оцінки, дані розвідки свідчать, що залежно від рівня пошкоджень на різних об’єктах іранці можуть використовувати мобільні пускові установки на цих базах і переміщувати ракети. У деяких випадках вони можуть запускати ракети безпосередньо з пускових майданчиків на цих об’єктах. Лише три ракетні об’єкти уздовж протоки залишаються повністю недоступними.
Згідно з оцінками, Іран досі зберігає близько 70% своїх мобільних пускових установок по всій країні та приблизно 70% своїх довоєнних запасів ракет. Ці запаси включають як балістичні ракети, здатні вражати цілі в інших країнах регіону, так і менший арсенал крилатих ракет, які можуть бути використані проти наземних або морських цілей на ближчих відстанях.
Військові розвідувальні служби також повідомили, спираючись на інформацію з різних джерел, включаючи супутникові знімки та інші технології спостереження, що Іран відновив доступ до приблизно 90% своїх підземних сховищ ракет та пускових установок по всій країні, які тепер оцінюються як “частково або повністю боєздатні”.
Ці висновки підривають публічні заяви Трампа та міністра оборони США Піта Гегсета, які стверджували, що іранські збройні сили “знищені” та “більше не становлять загрози”.
9 березня, через десять днів після початку війни, Трамп заявив CBS News, що “ракет в Ірану залишилося обмаль” і Тегеран ”не має нічого у військовому плані”. Гегсет стверджував на пресконференції в Пентагоні 8 квітня, що операція “Епічна лють”, розпочата 28 лютого, “звела нанівець іранські збройні сили та зробила їх небоєздатними на роки”. Розвіддані, які описують залишковий військовий потенціал Ірану, з’явилися менш ніж через місяць після цих заяв.
Відповідаючи на запитання про оцінки розвідки, представниця Білого дому Олівія Уельс повторила попередні заяви Трампа про те, що іранські збройні сили “розгромлені”. За її словами, уряд Ірану усвідомлює, що його “нинішня позиція нестійка”, а кожен, хто вважає, що Тегеран відновив свої збройні сили, — помиляється або є “рупором” Корпусу вартових ісламської революції. Представник Пентагону Джоел Вальдес, коментуючи повідомлення про розвіддані, розкритикував висвітлення війни у ЗМІ.
Нові оцінки розвідки свідчать про те, що Трамп та його військові радники переоцінили шкоду, яку американські збройні сили могли завдати іранським ракетним об’єктам, і недооцінили стійкість режиму в Тегерані та його здатність відновлювати свої сили.
Ці висновки підкреслюють дилему, з якою зіткнеться Трамп, якщо крихке перемир’я, що триває вже місяць, буде порушено і бойові дії відновляться. Американські збройні сили використали значну частину своїх критично важливих боєприпасів, зокрема крилатих ракет Tomahawk і перехоплювальних ракет Patriot, проте, за оцінками розвідки, Іран зберігає значний військовий потенціал, зокрема в районі стратегічно важливої Ормузької протоки.
Якщо Трамп накаже завдати нових ударів, щоб знищити або послабити ці іранські можливості, то американським збройним силам доведеться надалі вдаватися до використання критично важливої зброї. Це ще більше підірве запаси США в той час, коли Пентагон та основні виробники зброї вже намагаються знайти промислові потужності для поповнення американських резервів. Поповнення запасів США, ймовірно, займе роки, а не місяці.
Трамп і його радники неодноразово заперечували, що запаси боєприпасів США вичерпалися до небезпечно низького рівня. У приватних бесідах чиновники Пентагону давали подібні запевнення стурбованим європейським союзникам. Європейські країни придбали у США боєприпасів на мільярди доларів для України й побоюються, що ця зброя не буде доставлена, оскільки американські збройні сили потребуватимуть її для поповнення власних запасів — це занепокоєння лише посилиться, якщо Трамп накаже відновити військові дії проти Ірану.
Спільні удари США та Ізраїлю по Ірану завдали значної шкоди іранській обороні та пошкодили або знищили багато стратегічних об’єктів по всьому Ірану. Однак очевидна здатність Тегерана зберегти значний військовий потенціал посилила занепокоєння серед союзників США щодо доцільності війни та викликала критику з боку прихильників Трампа, які від самого початку виступали проти вступу в конфлікт. Оцінки розвідки щодо можливостей Ірану вказують на наслідки тактичного вибору, зробленого американськими військовими командувачами.
Коли американські війська завдали удару по укріплених ракетних об’єктах Ірану, Пентагон, зіткнувшись з обмеженими запасами боєприпасів для пробивання бункерів, вирішив спробувати перекрити багато входів до цих підземних споруд, а не намагатися знищити об’єкти разом з усіма ракетами всередині, розповіли чиновники, зазначивши, що результати таких дій були неоднозначними.
Деякі боєприпаси для знищення бункерів застосовувалися проти підземних об’єктів Ірану, але військові планувальники США стояли перед складним вибором і мусили діяти обережно, оскільки потрібно зберегти певну кількість таких боєприпасів для оперативних планів США на випадок потенційних воєн в Азії з Північною Кореєю та Китаєм.
Ситуація навколо Ірану зависла в небезпечній невизначеності. Що обере Трамп — тиск, переговори чи нову ескалацію? В’ячеслав Ліхачов у статті “Ні війни, ні миру: три сценарії Трампа для Ірану” розповідав, чому жоден із варіантів не виглядає простим і безболісним.