Опинившись між стрімким військовим зростанням Китаю та зростаючими сумнівами щодо уваги США до регіону, який вони тривалий час контролювали, держави Індо-Тихоокеанського регіону поспішають озброюватися самостійно та підтримувати одне одного. На головному оборонному форумі Азії міністри оборони за лаштунками чітко висловили готовність діяти поза межами традиційної американської парасольки, оскільки політика Дональда Трампа «Америка насамперед» та відволікання Вашингтона на інші конфлікти підривають репутацію США як надійного захисника, повідомляє Reuters.
Справжні побоювання союзників
Міністр оборони США Піт Гегсет під час виступу на «Діалозі Шангрі-Ла» (найважливіший щорічний безпековий форум в Азії, що проходить у Сінгапурі й збирає керівників оборонних відомств, військових та представників розвідок з усього світу) закликав регіональних партнерів взяти на себе більшу частину відповідальності за безпеку. Водночас він зіткнувся з постійними побоюваннями, що американські пріоритети зміщуються, оскільки конфлікт в Ірані (загострення ситуації навколо Тегерана на Близькому Сході традиційно поглинає величезні ресурси Пентагону) конкурує за увагу Вашингтона. «Ми можемо виконувати дві задачі одночасно», — запевнив Гегсет учасників зустрічі.
Його японський колега Сіндзіро Коїзумі зазначив, що вважає зобов’язання США «непохитними», хоча й визнав: деякі країни можуть недооцінювати рішучість Вашингтона. Проте в кулуарах форуму лідери оборонних відомств і військові чітко висловили бажання робити більше між собою, виходячи за межі протекторату США.
«Усі присутні тут міністри оборони одностайні в необхідності гнучкого та швидкого розвитку власних індивідуальних оборонних можливостей», — заявив міністр оборони Філіппін Гілберто Теодоро. Він охарактеризував це як «підтримку» традиційної ролі США, додавши, що Маніла поглиблює оборонні зв’язки з такими партнерами, як Японія, Австралія, Канада та Нова Зеландія. За його словами, зобов’язання Сполучених Штатів стають міцнішими, коли з’являється більше учасників, принаймні на етапі стримування, оскільки існує спільна загроза. Водночас Теодоро підкреслив, що довіра його країни до США не похитнулася через залученість Вашингтона в Ірані чи через політику Дональда Трампа «Америка насамперед», яка передбачає зменшення військових витрат США на закордонні місії та вимогу до союзників самостійно забезпечувати свою безпеку.
Японія як новий військовий центр Азії
Токіо прагне стати «сполучною ланкою» для тіснішої регіональної співпраці поза контекстом Китаю. У квітні цього року Японія провела найбільший за десятиліття перегляд правил оборонного експорту, скасувавши обмеження на закордонний продаж зброї та відкривши шлях для експорту військових кораблів, ракет та іншого озброєння. «Японія буде ще більш активною у співпраці щодо оборонного обладнання. Наша мета — забезпечити, щоб кожна країна мала необхідні можливості та могла їх використовувати, коли це буде потрібно», — наголосив Коїзумі.
Міністр оборони Сінгапуру Чань Чун Сін зазначив, що в сучасних умовах державам слід «розвивати гнучкі партнерства з однодумцями, формуючи коаліції спроможних та охочих». Це, на його думку, допоможе «заповнювати прогалини, тестувати ідеї та знаходити шляхи на нових і незвичних територіях».
Розширення військових зв’язків
Нова архітектура безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні вже формується:
- Канада: Начальник Штабу оборони генерал Дженні Каріньян повідомила, що канадські збройні сили розширюють свою присутність, співпрацюючи з Японією та Філіппінами у сферах кібербезпеки та морських навчань, а також допомагаючи індонезійським колегам із навчанням англійської мови. «В Індо-Тихоокеанському регіоні багато роботи. І я думаю, що саме тому ми спостерігаємо зростання партнерства в усіх напрямках», — зазначила Каріньян.
- Нова Зеландія: Міністр оборони Кріс Пенк, який обійняв посаду у квітні, підтвердив, що Веллінгтон активно розглядає можливість придбання японських або британських суден для заміни своїх застарілих фрегатів класу Анзак (ANZAC — австралійсько-новозеландський армійський корпус, назва класу фрегатів, що перебувають на озброєнні Нової Зеландії).
- П’ятисторонній оборонний пакт: Кріс Пенк провів обід із колегами з Сінгапуру, Малайзії, Австралії та Великої Британії на полях діалогу, де вони розпланували розширення взаємодії в межах своєї 54-річної П’ятисторонньої оборонної угоди (Five Power Defence Arrangements, FPDA — військовий пакт, укладений у 1971 році між Великою Британією, Австралією, Новою Зеландією, Сінгапуром та Малайзією). Пенк зазначив, що є потенціал для продовження дії пакту «на більш інтенсивному рівні».
Зі свого боку, міністр оборони Австралії Річард Марлз назвав зв’язки з Вашингтоном «абсолютно фундаментально важливими для нашої національної безпеки». «Як для нас, так і для адміністрації Трампа та уряду Албанізі в Австралії, ми бачимо себе розпорядниками відносин, які виходять далеко за межі нас самих», — підсумував Марлз.
Контекст
Останніми роками Китай активно нарощує свій військово-морський флот та будує штучні острови в Південнокитайському морі, висуваючи територіальні претензії сусіднім державам. Це змушує країни регіону шукати нові моделі безпеки, оскільки заяви та дії адміністрації Трампа викликають побоювання щодо стабільності фінансової та військової підтримки союзників з боку США, змушуючи їх диверсифікувати свої оборонні ризики та формувати власні коаліції стримування.
Нагадаємо, незважаючи на те, що учасники форуму у Сінгапурі до останнього чекали на участь військових високопосадовців Китаю, знаючи, що Китай зазвичай підтверджує візити своїх ключових посадовців лише за день або два до початку заходу, у КНР заздалегідь дали зрозуміти, що міністр оборони не приїде. Причина відсутності міністра оборони КНР невідома, але посадовці провідних країн висловили розчарування, оскільки триденний форум у Сінгапурі — це рідкісна нагода для військових чиновників регіону безпосередньо поставити запитання керівникам оборонних відомств у публічній обстановці. Традиційно чинний глава Пентагону виголошує програмну промову в суботу вранці, а його китайський колега — у неділю. Востаннє це відбувалося у 2024 році, коли Дун і тодішній міністр оборони США Ллойд Остін також провели рідкісну особисту зустріч у кулуарах форуму.