Витрати Сполучених Штатів на військові дії в Ірані – Міністерство оборони США звернулося з проханням про виділення понад 200 мільярдів доларів на закупівлю озброєння.

Витрати на конфлікт в Ірані різко зросли і вже за перший тиждень перевищили 11 мільярдів доларів.

Пентагон звернувся до адміністрації президента з проханням отримати схвалення для подання до Конгресу запиту на виділення понад 200 мільярдів доларів на конфлікт в Ірані. Оскільки сума є досить значною, така ініціатива, ймовірно, зустріне опір з боку законодавців, які виступають проти цього військового втручання, повідомляє The Washington Post. 

Вказується, що ця сума значно перевищує витрати на попередню кампанію повітряних ударів, яку проводила адміністрація раніше. Кошти планують використати для термінового збільшення виробництва важливого озброєння, запаси якого зменшилися внаслідок атак.

Зокрема, за останні три тижні американські та ізраїльські сили завдали ударів по тисячах цілей. Три джерела, обізнані з ситуацією, підтверджують, що Міністерство оборони прагне отримати фінансування саме такого масштабу.

Як зазначає видання, поки що не відомо, яку саме суму адміністрація президента в кінцевому підсумку винесе на затвердження Конгресу. Зокрема, в самій адміністрації існують сумніви, що ініціатива Пентагону отримає підтримку законодавців. За останні два тижні відомство подало кілька різних варіантів фінансування.

Витрати на конфлікт в Ірані різко зросли і вже за перший тиждень перевищили 11 мільярдів доларів. Після початку спільної операції США та Ізраїлю наприкінці минулого місяця адміністрація Трампа почала готувати запит на додаткові кошти, щоб покрити ці витрати. Такі запити зазвичай подаються, щоб підтримувати готовність армії реагувати на загрози в різних регіонах світу навіть під час війни.

Зокрема, ще до початку конфлікту в Ірані Трамп пропонував збільшити витрати на оборону до 1,5 трильйона доларів — це більш ніж на 50% більше, ніж роком раніше. Поки що неясно, чи увійде можливий додатковий пакет у цю суму і яким чином це буде реалізовано. Водночас у Білому домі під час внутрішніх обговорень висловлювалися заперечення, оскільки таку суму вважають надто великою.

«Ми оцінили витрати на конфлікт, спираючись на обмежену наявну інформацію, але точність цих даних є дуже низькою, і Конгрес хоче зрозуміти, скільки це насправді коштуватиме. Якщо адміністрація попросить додаткові кошти, це призведе до великої політичної суперечки, оскільки всі антивоєнні настрої зосередяться саме на цьому запиті», — зазначив Марк Кансіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні. 

Експерти стверджують, що головною проблемою будь-якого запиту стане те, як швидко оборонна промисловість США зможе наростити виробництво. На це впливають обмежена кількість робітників, потужності фабрик і необхідні матеріали для сучасного військового озброєння.«Просто вливати велику суму грошей у промисловість не означає, що ви швидше отримаєте потрібне озброєння, але без цього точно не прискорите процес», — зазначила колишня виконувачка обов’язків контролера Пентагону Елейн Маккаскер. 

Тим часом радник Трампа з економіки Кевін Хассет повідомляв, що Пентагон оцінює тривалість нинішнього конфлікту з Іраном у чотири-шість тижнів. Він запевняв, що операція йде з випередженням графіку. 

А сам президент ще 9 березня заявив, що війна США з Іраном майже завершена. Тоді він підкреслював, що Іран не має флоту, засобів зв’язку, військово-повітряних сил. У них нібито майже не залишилося ракет. Їхні дрони вибухають всюди, в тому числі на місцях їх виробництва. Трамп зауважував, що у військовому сенсі у них нічого не залишилося. 

Як повідомлялося у The New York Times, президент США розпочав війну з Іраном, не пояснивши ані американцям, ані світовій спільноті свого плану дій. Тепер виглядає так, що у нього, можливо, взагалі не було чіткого плану. Майже через три тижні після початку конфлікту Трамп не має ясної стратегії щодо повалення іранського режиму, що він сам оголошував своєю метою. Якщо його плани менш масштабні, наприклад, захоплення ядерних матеріалів Ірану, він також не продемонстрував конкретних способів цього досягнення. Крім того, він не підготувався до передбачуваних наслідків війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які підвищують ціни і шкодять світовій економіці.