Візит Сі Цзіньпіна до Північної Кореї – Зростання впевненості Кім Чен Ина.

КНДР обережно ставиться до надмірної залежності від Китаю, а зближення з Росією забезпечує певний баланс.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин у понеділок, 8 червня, зустрінеться у Пхеньяні з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, маючи сильні позиції завдяки зближенню з Росією, ядерному арсеналу та явному небажанню налагоджувати контакти з Вашингтоном, повідомляє Reuters.

Для Сі, керівника другої за величиною економіки світу, дводенний візит до КНДР, який відбувається вперше за сім років, є частиною кампанії, спрямованої на повернення Пхеньяна до сфери впливу Китаю. Сі приймав Кіма, серед інших лідерів, на військовому параді в Пекіні минулого року, і з того часу обидві країни відновили деякі пасажирські залізничні та авіарейси.

Крім того, поїздка до КНДР, після зустрічей з президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Владіміром Путіним, дозволить Сі представити Китай як одну з небагатьох держав, здатних взаємодіяти з усіма сторонами у світі, що дедалі більше розколюється. Зустріч із Кім Чен Ином нагадає Вашингтону та Москві про вплив, який Пекін має на північнокорейський режим, хоча цей вплив має свої обмеження, зазначають аналітики.

Саміт цього тижня, ймовірно, буде контрастувати з першим візитом Сі до ізольованої держави у 2019 році — через кілька місяців після того, як зустріч між Кімом і Трампом зірвалася через питання денуклеаризації Північної Кореї та скасування санкцій.

Візит Сі — важлива подія для Кіма 

Кім встановив тісніші військові й торговельні зв’язки з Москвою, підкріпивши їх підтримкою війни РФ проти України. Також глава КНДР продовжує нарощувати ядерний потенціал країни всупереч санкціям ООН та закрив північнокорейський кордон, щоб зупинити потік втікачів.

Напередодні прибуття Сі Північна Корея намагалася продемонструвати свою силу: оголосила про плани будівництва нового есмінця та вкотре підтвердила свій статус “ядерної держави”.

“Візит Сі до Пхеньяна — це важлива подія і кульмінація кількох успішних років «повернення» Кіма”, — зазначає аналітик консалтингової компанії Control Risks Ендрю Гілхолм.

У 2019 році Кім влаштував для Сі розкішний прийом. Однак відносини між двома країнами частково були напруженими, особливо через ядерну програму Північної Кореї. Пекін публічно виступав проти ядерних випробувань Пхеньяна та закликав КНДР відмовитися від ядерної зброї.

Північна Корея обережно ставиться до надмірної залежності від Китаю, з яким вона має спільний кордон довжиною 1 400 км. Підтримка з боку Росії, ймовірно, забезпечує певний баланс.

“Північна Корея, безсумнівно, отримує економічну вигоду від того, що вона може надати Росії у військовій сфері. Це фактично ставить Північну Корею в таке становище, коли вона може почуватися впевненіше щодо збільшення обсягів торгівлі та інвестицій із Китаєм,” — каже старший науковий співробітник Азійського товариства Джон Делурі.

“Червоні лінії”

За словами одного з регіональних дипломатів, будь-які суттєві результати зустрічі, ймовірно, стосуватимуться економічного співробітництва, оскільки Північна Корея розпочинає п’ятирічний план, який передбачає розвиток туризму та будівництво додаткового житла.

На початку 2020 року Північна Корея закрила свої кордони для іноземних туристів, запровадивши одні з найсуворіших у світі заходів боротьби з COVID-19, що позбавило країну незначного, але важливого джерела валюти. До пандемії китайці були основою туристичної галузі Північної Кореї, складаючи, за деякими оцінками, 90% іноземних туристів у країні.

Північній Кореї вдалося досягти економічного прогресу, заявив міністр закордонних справ Сінгапуру після візиту до КНДР минулого місяця. Він зазначив, що Пхеньян, здається, мало зацікавлений у взаємодії з США чи Південною Кореєю.

Північна Корея відхилила ідею возз’єднання з Південною Кореєю, що тривалий час було метою обох країн, розділених після Корейської війни 1950–1953 років. Однак президент Південної Кореї Лі Чже Мьон залишається прихильником діалогу і попросив Сі підтримати його зусилля.

“Ми сподіваємося, що Сі Цзіньпін відіграватиме таку роль у покращенні міжкорейських відносин,” — зазначає професор Університету Йонсе в Сеулі Мун Чхо Ін.

Кім встановив певні “червоні лінії”, зокрема щодо ядерної програми. Днями глава КНДР закликав до “експоненціального” розширення ядерного арсеналу країни.

Президент Університету північнокорейських досліджень у Сеулі Ян Му-джин вважає, що Кім, імовірно, продовжуватиме наголошувати на легітимності розширення ядерного арсеналу Пхеньяна.

“Кім набрався сміливості. Він відчуває, що може публічно прагнути до значного розширення ядерного арсеналу Північної Кореї з упевненістю, що, доки він не провокує відвертої нестабільності в регіоні, Пекін не намагатиметься його зупинити,” — каже фахівець з питань Кореї в Лейденському університеті в Нідерландах Крістофер Грін.

Про те, як війна Росії проти України стала для КНДР не лише джерелом військового досвіду, а й інструментом зміцнення режиму, ядерного шантажу та нового союзу з РФ — у статті “Марш КНДР у Москві: як війна проти України змінює Північну Корею” розповідала Наталія Бутирська.

Дональд ТрампКитайКНДРООНРосіяСША