Через рік після підвищення дипломатичних і торговельних відносин з Вашингтоном до найвищого рівня, внутрішній документ демонструє, що військові В’єтнаму готуються до потенційної “військової агресії” з боку США і вважають Америку “агресивною” державою. ABC News розкриває справжнє ставлення комуністичного керівництва до західного стратегічного партнера.
“План другого американського вторгнення”
Оригінальний в’єтнамський документ під назвою “План другого американського вторгнення” був підготовлений Міністерством оборони В’єтнаму в серпні 2024 року. У ньому зазначається, що для досягнення мети посилення стримування Китаю “США та їхні союзники готові використовувати нетрадиційні методи ведення війни, військове втручання і навіть здійснити широкомасштабні вторгнення проти країн і територій, які виходять з їхньої сфери впливу”.
Хоча автори визнають, що “на даний момент ризик війни проти В’єтнаму є незначним”, в’єтнамські стратеги зазначають: “через агресивну природу США ми повинні бути обережними, щоб не дати можливість США та їхнім союзникам створити привід для вторгнення в нашу країну”.
Військові аналітики В’єтнаму окреслюють те, що вони спостерігають як еволюцію протягом трьох американських адміністрацій — від Барака Обами через перший термін Дональда Трампа до президентства Джо Байдена. На їхню думку, Вашингтон все активніше налагоджує військові та інші зв’язки з азійськими державами, щоб “створити фронт проти Китаю”.
Небезпечне партнерство
У 2023 році Байден підписав “Всеосяжне стратегічне партнерство” з В’єтнамом, піднявши відносини між країнами до найвищого дипломатичного рівня, на рівні з Росією та Китаєм, як “надійними партнерами, заснованими на взаємній повазі”.
Проте у військовому документі 2024 року в’єтнамські стратеги зазначили: хоча США розглядають В’єтнам як “партнера і важливу ланку”, вони також прагнуть “поширювати та нав’язувати свої цінності щодо свободи, демократії, прав людини, етнічності та релігії”, щоб поступово змінити соціалістичний уряд країни.
“План другого американського вторгнення надає один з найяскравіших поглядів на зовнішню політику В’єтнаму”, — зазначив у своєму аналізі Бен Свентон, співдиректор The 88 Project. “Він демонструє, що Ханой зовсім не вважає США стратегічним партнером, а сприймає Вашингтон як екзистенційну загрозу і не має наміру приєднуватися до його антикитайського альянсу”.
Примара “кольорової революції”
Більше, ніж просто викриття подвійності В’єтнаму у відносинах зі США, документ підтверджує глибоко вкорінений страх перед зовнішніми силами, які можуть спровокувати повстання проти комуністичного керівництва у так званій “кольоровій революції” — як Помаранчева революція 2004 року в Україні або Жовта революція 1986 року на Філіппінах. Інші внутрішні документи також вказують на подібні занепокоєння щодо намірів США у В’єтнамі.
“Тут існує консенсус у всьому уряді та в різних міністерствах”, — зазначив Свентон. “Це не просто маргінальний елемент чи параноїдальний аспект всередині партії чи уряду”.
Захарі Абуза, професор Національного військового коледжу у Вашингтоні, підкреслив, що в’єтнамські військові досі мають “дуже довгу пам’ять” про війну зі США, яка завершилася у 1975 році. Хоча західні дипломати вважають, що Ханой найбільше стурбований можливою китайською агресією, документ підкріплює інші політичні течії, які свідчать: найбільший страх лідерів — саме “кольорова революція”.
Н’юєн Хак Джанг з дослідницького центру ISEAS — Yusof Ishak Institute у Сингапурі зазначив, що плани висвітлюють напруженість всередині політичного керівництва В’єтнаму, де консервативна, пов’язана з армією фракція Комуністичної партії давно стурбована зовнішніми загрозами для режиму.
“Військовим ніколи не подобалось просування Всеосяжного стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами”, — зазначив Джанг.
Напруженість усередині уряду вийшла на публіку у червні 2024 року, коли пов’язаний зі США Університет Фулбрайта був звинувачений у розпалюванні “кольорової революції” в репортажі армійського телебачення. Міністерство закордонних справ захистило університет, який американські та в’єтнамські чиновники виділяли під час підвищення статусу відносин двох країн.
Баланс на грані фолу
Хоча Китай та В’єтнам конфліктують через територіальні претензії в Південно-Китайському морі, документи зображують Китай скоріше як регіонального конкурента, а не загрозу на кшталт США.
“Китай не становить екзистенційної загрози для Комуністичної партії В’єтнаму”, — зазначив Абуза. “Дійсно, китайці знають, що можуть тиснути на в’єтнамців лише до певної межі, оскільки бояться, що Компартія не зможе рішуче відповісти Китаю, виглядатиме слабкою і це призведе до масового повстання”.
Китай є найбільшим торговельним партнером В’єтнаму у двосторонній торгівлі, тоді як США — найбільшим ринком для експорту. Це означає, що Ханой повинен балансувати, підтримуючи дипломатичні та економічні зв’язки, одночасно страхуючи свої інтереси.
“Навіть деякі з більш прогресивних лідерів дивляться на Сполучені Штати, кажучи: “Так, ми їм подобаємося, вони працюють з нами, зараз вони хороші партнери, але за можливості, якби сталася кольорова революція, американці підтримали б її'”, — пояснив Абуза.
Кубинське питання
При в’єтнамському лідері То Ламі, який став генеральним секретарем Комуністичної партії приблизно в той же час, коли був написаний документ, країна рухалася до зміцнення зв’язків зі США, особливо за Трампа.
Сімейний бізнес Трампа розпочав будівництво гольф-курорту та проєкту розкішної нерухомості з брендом Trump вартістю $1,5 млрд у північній провінції Хунг’єн. В’єтнамський лідер майже негайно прийняв запрошення Трампа приєднатися до Ради миру, що, за словами Джанга, було незвично швидким рішенням, враховуючи, що зовнішньополітичні кроки зазвичай ретельно калібруються з урахуванням можливої реакції Пекіна.
Проте військова операція Трампа та спроба захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро надали в’єтнамським консерваторам нове виправдання для їхнього занепокоєння щодо тісніших зв’язків з Вашингтоном.
Будь-які військові дії США, що стосуються союзника Ханоя — Куби, можуть порушити стратегічний баланс В’єтнаму.
“Куба є дуже чутливою темою”, — зазначив Джанг. “Якщо щось станеться на Кубі, це надішле ударні хвилі через політичні еліти В’єтнаму. Багато з них мають дуже міцні, особисті зв’язки з Кубою”.
Геополітична розгубленість
Подальше підривання довіри між США та В’єтнамом сталося через скорочення фінансування Агентства США з міжнародного розвитку адміністрацією Трампа, що порушило проєкти, такі як очищення забрудненого діоксином ґрунту від військового дефоліанту Agent Orange, а також нерозірваних американських боєприпасів і наземних мін.
“Ця всепроникна невпевненість щодо кольорових революцій дуже розчаровує, бо я не розумію, чому Комуністична партія настільки невпевнена”, — зазначив Абуза, чия книга “Народна армія В’єтнаму: від народної війни до військової модернізації?” вийшла торік. “Їм є чим пишатися — вони вивели стільки людей з бідності, економіка працює добре, вони улюбленці іноземних інвесторів”.
Загалом, перший рік другого терміну Трампа, ймовірно, залишить в’єтнамців задоволеними акцентом на Західній півкулі, але спантеличеними іншими подіями, зазначив Абуза.
“В’єтнамці будуть збентежені адміністрацією Трампа, яка применшила права людини та просування демократії, але водночас була готова порушувати суверенітет держав і усувати лідерів, які їм не подобаються”, — додав він.
Держдепартамент США відмовився коментувати безпосередньо “План другого американського вторгнення”, але підкреслив нову угоду про партнерство, заявивши, що вона “сприяє процвітанню та безпеці для Сполучених Штатів та В’єтнаму”.
“Сильний, процвітаючий, незалежний та стійкий В’єтнам приносить користь нашим двом країнам і допомагає гарантувати, що Індо-Тихоокеанський регіон залишається стабільним, безпечним, вільним та відкритим”, — зазначив Держдепартамент.
Нагадаємо, що В’єтнам і Європейський Союз у четвер, 29 січня, посилили зв’язки до “всеосяжного стратегічного партнерства” — найвищого дипломатичного рівня для В’єтнаму, оскільки обидві сторони переглядають умови торгівлі на тлі порушень у світовій фінансовій системі, спричинених тиском мит США.