15 березня в Казахстані відбудеться референдум, присвячений змінам до конституції. Проект нової конституції закріплює та значно розширює повноваження президента. Цього тижня конституційна комісія представила фінальний варіант проекту, повідомляє Euronews 14 лютого.
Президент Казахстану Токаєв зазначив, що попередня конституція відіграла важливу роль у досягненнях країни за останні три десятиліття, але вже не відповідає сучасним реаліям, а новий варіант дозволить “перерозподілити повноваження, зміцнити систему стримувань і противаг”.
У новій конституції підсилюється роль президента. Наразі президент, за погодженням Сенату, може призначати голів Конституційного суду, Вищої судової ради, Національного банку, Комітету національної безпеки та Генерального прокурора.
Нова конституція також надає йому право призначати голів Верховного суду, Центральної виборчої комісії, Вищої аудиторської палати, Служби державної безпеки та Уповноваженого з прав людини.
Президент матиме можливість призначати 10 суддів Конституційного суду, шість членів Центральної виборчої комісії та вісім членів Вищої контрольно-рахункової палати — все це за згодою нового однопалатного парламенту, який отримав назву Курултай. Проте, згідно з положенням, якщо Курултай Казахстану двічі відхилить ці кандидатури, президент матиме право розпустити парламент.
Реформа також передбачає відновлення посади віцепрезидента. Ця посада існувала в країні з 1991 по 1996 рік, але потім була скасована. До його обов’язків входитиме представлення інтересів країни за кордоном, виконання обов’язків президента на парламентських та інших засіданнях, а також взаємодія з громадськими, культурними та науковими колами як всередині країни, так і за її межами. Інші повноваження та обов’язки визначатимуться президентом.
Одне з найбільш обговорюваних положень — невелика зміна формулювання щодо використання казахської та російської мов. На думку експертів, замість того, щоб використовувати їх “на рівних засадах”, вони будуть використовуватися “поряд”, що передбачає пріоритет казахської мови.
Також тепер чітко зазначено, що релігія відокремлена від держави.
Шлюб більше не буде визначатися як союз двох осіб, а буде “союзом чоловіка і жінки”, це положення закріплюється на фоні нещодавньої заборони на пропаганду ЛГБТК+.
Казахстан є членом багатьох міжнародних організацій і підписантом угод, таких як ООН і Паризька угода. Згідно з чинною конституцією, міжнародні зобов’язання Казахстану мають пріоритет над внутрішнім законодавством. Нова версія більше не містить такої обіцянки.
Хоча конституція, як і раніше, вимагає дотримання міжнародного права, а основними принципами зовнішньої політики залишаються дружні відносини, діалог і невтручання у внутрішні справи інших країн, Казахстан прагне виключити положення, яке вимагає “відмовитися від застосування збройної сили першим”.
Якщо нову конституцію затвердять на референдумі, вона набуде чинності 1 липня, після чого приблизно в серпні відбудуться парламентські вибори.
Це буде вже третя редакція конституції Казахстану. Перша була ухвалена в 1993 році, але 30 серпня 1995 року була прийнята інша конституція. Відтоді до документа вносили шість поправок, останню з яких ухвалили в 2022 році.
Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і верховенства закону провело порівняльний аналіз трьох версій конституції і зазначило, що конституція 1993 року була найменш суворою.
“Ми відзначаємо більш авторитарний характер конституції 1995 року і проекту, а також явне посилення в них ролі та повноважень президента в порівнянні з конституцією 1993 року”, — йдеться в прес-релізі організації.
Нагадаємо, раніше влада Казахстану заявляла про готовність виступити посередником у переговорах між Росією та Україною, а також надати майданчик для цих переговорів, але для цього має бути бажання обох сторін.
Влада Казахстану намагається підтримувати відносини з Росією та Україною, підкресливши, що за останні роки стосунки з Росією не зазнали негативних змін, а залишаються на рівні добросусідства та економічного співробітництва.
У Казахстані, за оцінками, проживає понад 300 тисяч етнічних українців, проте в містах немає українських прапорів, як в інших країнах світу. Там пояснюють, що прагнуть до “міжнаціональної злагоди”.
Казахстан не підтримує санкції як засіб міжнародного покарання і не приєднався до режиму санкцій щодо Росії, але намагається уникнути їхнього впливу на країну, не допускаючи дій в обхід санкцій.