У Німеччині введено обмеження на виїзд чоловіків за межі країни, що викликало хвилю обурення. У Міністерстві оборони роз’яснили причини цього нововведення.

У Міноборони роз’яснили ситуацію, що виникла навколо нового законодавства.

У Німеччині викликав обурення закон про оновлення військової служби, який набрав чинності 1 січня. Зокрема, невдоволення викликав пункт, згідно з яким чоловіки до 45 років не можуть виїжджати з країни без дозволу збройних сил більш ніж на три місяці, повідомляє The Guardian.

Новий закон має на меті зміцнення німецької армії та вимагає від усіх чоловіків у країні від 17 років заповнити анкету, яка дозволяє оцінити їхню придатність до служби в збройних силах. Водночас документ не передбачає призову на військову службу.

Раніше міністр оборони Німеччини вже зазначав, що, якщо «модернізована» модель не залучить достатньо новобранців, парламент буде змушений розглянути питання про відновлення обов’язкової військової служби. На новий закон до минулого тижня ніхто не звертав особливої уваги. Однак згодом ЗМІ повідомили, що відповідно до документа, чоловіки віком 17-45 років повинні подати заявку до Бундесвера, щоб отримати дозвіл виїхати з країни на понад три місяці. У виданні пояснили, що цей пункт може вплинути на мільйони громадян Німеччини, які виїжджають за кордон з різних причин.

Це викликало активне висвітлення у ЗМІ в країні, де зміни в політиці військової служби вже призвели до вуличних протестів серед школярів. Останні також підпадають під нові вимоги закону. Міністерство оборони підтвердило цю вимогу, про яку вперше повідомила газета Frankfurter Rundschau.

Представник міністерства зазначив, що нове законодавство розроблене для встановлення рамок для призову на військову службу, якщо це буде необхідно. Для цього, за його словами, потрібно знати місцезнаходження потенційних призовників у разі нагальної потреби.

«Згідно з формулюванням закону, чоловіки віком від 17 років зобов’язані отримати попереднє схвалення відповідного центру кар’єри Бундесверу для перебування за кордоном тривалістю понад три місяці», – повідомили у збройних силах.

Ця політика вимагає дозволу на тривале перебування за кордоном навіть поза кризовими ситуаціями, що відновлює правило, яке діяло багато років. Однак міністерство заявило, що це правило здебільшого не матиме наслідків для цих чоловіків.

«Це положення вже застосовувалося під час холодної війни і не мало практичного значення; зокрема, воно не підпадало під санкції», – сказав представник.

Міністерство оборони не надало інформації про те, скільки людей звернулося з проханням про дозвіл цього року.

Представник зазначив, що схвалення періодів перебування за кордоном буде звичайною практикою, якщо в країні не буде введено військового обов’язку. А Німеччина в такому разі не зіткнеться з надзвичайною ситуацією в сфері безпеки.

«Ми уточнимо за допомогою адміністративних правил, що дозвіл вважається наданим, якщо військова служба є добровільною. Оскільки військова служба відповідно до чинного законодавства базується виключно на добровільній основі, такі дозволи, в принципі, необхідні», — зазначили в Міноборони.

Представник заявив, що винятки з вимоги щодо дозволу будуть широко обмежені, «частково для того, щоб уникнути зайвої бюрократії».

Однак залишалося незрозумілим, яку процедуру чоловіки повинні будуть пройти, щоб отримати дозвіл, принаймні до того часу, поки правила не пом’якшать. І скільки це може зайняти часу. Ця політика має на меті знайти до 2035 року достатню кількість добровольців для збільшення чисельності військовослужбовців до 460 тисяч. Передбачається, що з них 260 тисяч будуть діючі військові, а ще 200 тисяч — резервісти. Наразі в Німеччині 182 тисячі чинних військових та трохи менш як 50 тисяч резервістів. Обов’язкову військову службу у країні призупинили у 2011 році.

У країні ще минулого року заявляли про можливість повернення до загального військового обов’язку, якщо кількість охочих служити в армії виявиться недостатньою. Можливе відновлення призову означало б радикальну зміну політичного курсу на тлі зростаючої загрози з боку Росії та дедалі більшого занепокоєння щодо надійності гарантій безпеки з боку США за президентства Дональда Трампа.