У вівторок, 17 лютого, у Женеві відбудеться другий етап ядерних переговорів між США та Іраном, і на фоні посилення американської військової присутності в регіоні режим у Тегерані намагається продемонструвати свою силу та єдність. Проте невдоволення населення не зменшується вже кілька тижнів після жорстоких репресій з боку уряду, внаслідок яких загинули тисячі протестувальників, повідомляє WP.
Коментарі іранських та американських посадовців останнім часом коливалися від оптимістичних висловлювань щодо можливості укладення угоди до погроз застосування військових дій. Наприкінці минулого тижня президент США Дональд Трамп оголосив про відправлення другої авіаносної групи на Близький Схід, зазначивши, що зміна режиму в Ірані є “найкращим, що може статися”. Водночас держсекретар США Марко Рубіо підкреслив, що Трамп спочатку віддає перевагу дипломатичним зусиллям та результатам переговорів. Заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт Раванчі заявив, що “м’яч на стороні Америки, яка повинна довести, що вона прагне укласти угоду”.
Іранському режиму вдалося витримати тиск після протестів, але чи може він дозволити собі розслабитися? В’ячеслав Ліхачов у статті “Після великої крові: що чекає на Іран — застій, відлига чи війна?” досліджував, які висновки робить іранська влада та які сценарії залишаються для Тегерана.