У неділю деякі райони Тегерана та сусідньої провінції Алборз залишилися без електрики внаслідок ракетних атак на об’єкти енергетичної інфраструктури в регіоні. Як повідомляє державне іранське агентство IRNA, електропостачання було переважно відновлено приблизно за годину, зазначає агентство Bloomberg.
Одночасно Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило, що іранський завод з виробництва важкої води в Хондабі отримав серйозні ушкодження через авіаудар. Важка вода використовується як в атомних електростанціях, так і для виробництва плутонію, що може бути використаний у військових цілях. Знищення ядерного потенціалу Ірану є однією з офіційно заявлених цілей цієї війни.
Хусити вступають у конфлікт
Хусити, єменські повстанці, які отримують підтримку від Ірану, у суботу вранці запустили балістичні ракети по Ізраїлю. Це сталося після американсько-ізраїльських атак на іранські ядерні об’єкти, включаючи завод у Хондабі. Включення хуситів у конфлікт значно підвищило ризик ескалації: угруповання контролює значну частину території Ємену та має ракетний арсенал, здатний досягати як Ізраїлю, так і ключових портів Саудівської Аравії.
Тегеран також завдав ударів по виробникам алюмінію в Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах. На авіабазі Принца Султана в Саудівській Аравії в п’ятницю постраждали щонайменше 15 американських військових. Крім того, було пошкоджено літак-радар E-3 Sentry вартістю близько 300 мільйонів доларів: за наявними даними, хвостову частину літака повністю відірвало, і він більше не зможе літати.
У Тель-Авіві внаслідок іранського удару загинула одна людина. У Лівані під час ізраїльських авіаударів у суботу загинули троє журналістів, повідомляє державне ліванське агентство NNA.
Наземна операція США
Газета The Washington Post, посилаючись на анонімних американських чиновників, повідомила, що Міністерство оборони США готується до можливих багатотижневих наземних операцій в Ірані. Основним завданням такої місії, за даними видання, стало б відкриття Ормузької протоки — стратегічного водного шляху, через який до початку війни проходила п’ята частина всієї морської нафти у світі. Наразі цей потік скоротився до мінімуму, викликавши найбільші перебої в постачанні енергоносіїв за всю історію глобального нафтового ринку.
У регіон прибула американська десантна група, у зону конфлікту перекинуто тисячі додаткових військовослужбовців США.
“Наші люди чекають, коли американські солдати вийдуть на землю”, — заявив спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф за даними напівофіційного агентства Tasnim.
Платний проїзд
Тегеран розробляє законопроект, що регулює судноплавство через Ормузьку протоку. Документ міститиме розділи про безпеку судноплавства, стягнення плати за прохід суден і створення “регіонального фонду розвитку і прогресу”, повідомляє напівофіційне агентство Fars із посиланням на депутата Алірезу Салімі.
“Іранці по суті ведуть війну проти світової економіки, — зазначив Деніел Єргін, віце-голова S&P Global, в ефірі Fox News. — Вони намагаються перетворити Ормузьку протоку, міжнародний водний шлях, фактично на іранський канал, яким вони зможуть керувати і отримувати з нього дохід”.
Пакистан у суботу повідомив про угоду з Тегераном, що дозволяє 20 пакистанським суднам пройти через протоку. Бахрейн у неділю заборонив риболовецьким і прогулянковим суднам виходити в море в нічний час, посилаючись на загрозу з боку Ірану.
Саудівська Аравія частково нейтралізувала блокаду, перенаправивши частину нафтового експорту в обхід протоки трубопроводом “Схід – Захід”, що нині працює на повну потужність у сім мільйонів барелів на добу. Однак і це рішення під загрозою: єменський порт Янбу, через який зараз проходять п’ять мільйонів барелів саудівського експорту на добу, знаходиться в зоні досяжності ракет хуситів. Угруповання заявило, що продовжить атаки доти, поки США та Ізраїль не припинять удари по Ірану та пов’язаних із ним угрупованнях, включаючи “Хезболлу” в Лівані.
Ультиматуми Трампа
Президент США Дональд Трамп переніс свій ультиматум: у Тегерана тепер термін до 6 квітня, щоб погодитися на відновлення судноплавства через Ормузьку протоку або зіткнутися зі знищенням іранських електростанцій. Трамп наполягає на переговорах на тлі зростання цін на бензин у США в рік проміжних виборів до Конгресу — політично вкрай чутливої проблеми для американської адміністрації.
Іран відкинув запропонований американською стороною документ із 15 пунктів і висунув зустрічні вимоги, включаючи військові репарації. Це умови, які Трамп навряд чи прийме. Ознак готовності двох країн до прямих переговорів поки що немає.
Пакистан, Єгипет, Саудівська Аравія і Туреччина у вихідні провели зустріч у пошуках дипломатичного виходу з кризи. Міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар заявив, що “і Іран, і США висловили довіру Пакистану” як можливому організатору майбутніх переговорів. Однак жодна зі сторін поки що не сигналізувала про реальну готовність до діалогу.
Верховний лідер Ірану
Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї вперше приблизно за тиждень виступив із публічним зверненням у суботу. Він подякував іракським релігійним діячам за підтримку, згідно з даними державної газети Hamshahri. Моджтаба Хаменеї став верховним лідером після загибелі свого батька, аятоли Алі Хаменеї, у перші години війни. З моменту вступу на посаду він так і не з’явився на публіці. Американська сторона стверджує, що він поранений, можливо, важко.
Загальні втрати
За даними урядів і неурядових організацій:
- Понад 4 500 людей загинули з початку конфлікту;
- Близько трьох чвертей жертв — громадяни Ірану;
- Понад 1 200 людей загинули в Лівані;
- Десятки людей в Ізраїлі та країнах Перської затоки;
- 13 американських військових загинули з початку війни.
Від початку конфлікту збройні сили США вразили понад 11 тисяч цілей і знищили понад 150 іранських кораблів, повідомило американське військове відомство у своєму акаунті в соціальних мережах. Армія оборони Ізраїлю повідомила про завершення масштабної хвилі авіаударів уночі по об’єктах виробництва і зберігання ракет у Тегерані.
Нагадаємо, вранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угруповання “Хезболла” в Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю “десятки” балістичних ракет і вдарив по американській базі в Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.
Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на постачання зброї для України, оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, у рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході “подвоює значення” нафтопроводу “Дружба”, та знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.
Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде “однією операцією за одну ніч”, а Сполученим Штатам слід очікувати великих втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об’єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.
Водночас Пентагон і принаймні один уряд із країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від “шахедів” у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.
Але Трамп заявив, що США не потребують такої допомоги і зробив це в дуже образливій манері: “остання людина, від якої нам потрібна допомога — це Зеленський”. Варто зазначити, що президент США раніше вже заявляв, що Штати не потребують допомоги України в захисті від дронів Ірану. Зеленський назвав цю заяву Трампа “риторикою”.
Представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за умови “повної гарантії”, що ці літаки “жодним чином не беруть участі в операціях США в Ірані”, а тільки для захисту регіональних партнерів.
Стало відомо, що США та Ізраїль обговорювали можливість відправки спеціальних сил до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на більш пізньому етапі війни. А Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що хоча й підтримує дипломатичне врегулювання конфлікту Ірану зі Сполученими Штатами, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вдатися до заходів у відповідь. Однак уже вранці 8 березня іранська столиця прокинулася в техногенній катастрофі — з неба на Тегеран падав дощ, вода якого була насичена нафтою: темна плівка вкривала вулиці, автомобілі та вікна будинків. Палаюча нафта потрапила в міську каналізаційну систему Тегерана.
Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливої ядерної катастрофи, якщо війна між Іраном і США загостриться ще більше. Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ні американському народові, ні світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.
Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану з повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, як-от захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.
Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран у Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутнім на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, щоб не розпочинати війну.
23 березня Трамп написав у соціальній мережі Truth Social, що США та Іран провели “дуже хороші та продуктивні” переговори щодо “повного та остаточного врегулювання ворожнечі на Близькому Сході”. Після поста Трампа Іран заявив, що жодних переговорів не відбувалося.