На фоні постійних обговорень щодо статусу українських біженців у ЄС, Брюссель затвердив найсуворішу за останні десятиліття реформу міграційної політики. Нове «Положення про повернення» дозволить створювати центри депортації за межами Європейського Союзу та значно спростить процес видворення нелегальних мігрантів, повідомляє Euronews.
Рада міністрів ЄС та Європейський парламент досягли остаточного компромісного варіанту «Положення про повернення» (Return Regulation). Цей документ є частиною оновленого Пакту про міграцію та притулок і має суттєво пришвидшити вислання іноземців, які перебувають у Європі без документів. Зміни аргументують тим, що наразі лише 29% нелегалів фактично залишають територію ЄС.
Згідно з двосторонніми угодами, туди відправлятимуть навіть сім’ї з дітьми, повністю скасувавши вимогу про повернення мігранта виключно до країни його походження, а під виняток потраплять лише самотні неповнолітні.
Окрім вислання за кордон, регламент дозволяє поліції проводити обшуки в помешканнях мігрантів у межах ЄС. Також закон значно посилює інші інструменти контролю. Зокрема, максимальний термін додепортаційного арешту збільшується з 6 місяців до 2 років із правом безстрокового утримання для небезпечних осіб, а загальна заборона на в’їзд подовжується з 5 до 10 років. Крім того, судова апеляція більше не зупинятиме вислання автоматично, адже доцільність призупинення процедури суди відтепер вирішуватимуть індивідуально для кожного випадку.
Частина норм набуде чинності через 12 місяців після офіційного оприлюднення. Для остаточного вступу в силу закон має пройти формальне голосування євродепутатів та затвердження Радою ЄС наступного місяця.
Посилення міграційних правил у ЄС відбувається паралельно з обговореннями щодо правового статусу українських біженців після завершення програми тимчасового захисту. Цей спеціальний статус наразі виводить українців з-під загальних жорстких норм і захищає від депортацій, проте дія директиви закінчується 4 березня 2027 року.
Декілька європейських країн вже самостійно переходять до більш суворої політики. Зокрема, Німеччина та Польща зменшують соціальні виплати, посилюють контроль на кордонах та вимагають від біженців активнішого працевлаштування, намагаючись зменшити навантаження на свої бюджети.
Для Києва загальне ускладнення умов життя в Європі має суттєве демографічне значення. Скорочення фінансової підтримки та ризик потрапляння під суворі загальноєвропейські обмеження в майбутньому можуть стати непрямим стимулом для повернення українців на батьківщину.
Роздуми про глибоку демографічну кризу в Україні, спричинену масовою еміграцією через війну, та ризики неповернення громадян з-за кордону експерта, журналістки, письменниці, авторки книг «Хроніки Томосу», «Любомир Гузар. Хочу бути людиною» Катерини Щоткіної читайте в статті D.UA «Втрачене населення: «маленька смерть» і приховані можливості еміграції».