Європейський Союз обмежив доступ Угорщини до конфіденційних даних, а лідери почали проводити зустрічі у менших форматах після того, як прем’єр Польщі Дональд Туск висловив занепокоєння, що уряд угорського прем’єра Віктора Орбана може передавати інформацію Росії, повідомляє Politico.
Один з європейських чиновників зазначив, що побоювання щодо можливого надсилання Угорщиною інформації безпосередньо до Москви змусили проводити зустрічі у вузькому колі однодумців замість засідань за участю всіх 27 країн ЄС.
«Нелояльні держави-члени є основною причиною, чому більшість важливих дипломатичних заходів у Європі зараз відбувається у різних менших форматах — E3, E4, E7, E8, Веймар, NB8, JEF та інших», — підкреслив чиновник.
У Politico пояснюють, що цифри в назвах груп вказують на кількість європейських лідерів у складі кожної з них. Веймарський альянс об’єднує Францію, Німеччину та Польщу, NB8 включає вісім країн Північної Європи та Балтії, а JEF — це Об’єднана експедиційна сила десяти північноєвропейських держав.
Зокрема, колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс розповів виданню, що ще у 2024 році йому стало відомо про можливість передачі Угорщиною інформації Росії, тому він та його колеги обмежували обсяг даних, якими ділилися під час його присутності. Він додав, що навіть напередодні важливого саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році делегати вжили заходів, щоб не залучати представників Будапешта до чутливих переговорів.
«Ми обмежувалися лише формальними обговореннями, а потім розходилися, щоб вести переговори без участі Угорщини та визначати, що можна досягти на саміті», — зазначив він.
Також Бухарестська група дев’яти, яка об’єднує країни на східному фланзі НАТО, нібито розглядала можливість не залучати Будапешт до свого формату наступного року через труднощі з узгодженням підтримки України.
«Є сенс класифікувати інформацію та документи з боку ЄС. Хоча позначка «секретно» не вирішує всі проблеми, вона може перешкоджати витокам і передачі чутливих даних третім сторонам. Крім того, це полегшить проведення розслідувань», — зазначив один із дипломатів.
П’ятеро дипломатів повідомили, що новина їх не здивувала, але будь-які офіційні дії залежатимуть від того, чи буде Орбан переобраний у квітні. Зокрема, один із них зазначив, що звинувачення підривають довіру, співпрацю та цілісність Європейського Союзу. Він додав, що ситуація є жалюгідною і, якщо Орбан залишиться на посаді після виборів, ЄС доведеться шукати інші способи реагувати.
Нагадаємо, що кілька чинних і колишніх європейських посадовців безпеки, зокрема Ференц Фреш, колишній керівник кіберзахисту Угорщини, заявляли, що протягом років уряд Орбана надавав Москві доступ до дискусій у ЄС як через фізичний вплив угорських союзників у владі, так і через кібератаки російських хакерів на комп’ютерні мережі Міністерства закордонних справ Угорщини. Вони розповідали, що міністр закордонних справ Сійярто під час перерв на засіданнях ЄС регулярно телефонував своєму російському колезі Сєргєю Лаврову, щоб надавати «живі звіти про обговорюване» та можливі рішення. Завдяки цим дзвінкам, за словами одного з посадовців, фактично кожне засідання ЄС протягом років мало Москву за столом.