Програма Тисячовесна – який контент виготовлятимуть за державні кошти

Фінансування контенту на годину буде меншим, ніж на один епізод “Слуги народу”.

Основні розрахунки програми “Тисячовесна” — ініціативи президента щодо створення українського контенту — свідчать, що у 2026 році держава планує виділити по 76 тисяч доларів за одну годину контенту. Як зазначає у статті “Тисяча і одна ніч Мінкульту: хто розповідатиме казки за чотири мільярди” доктор філософії з журналістики Петро Катеринич, цієї суми вистачить лише на епізод документального серіалу, але не на ігровий, навіть на українському рівні виробництва.

Катеринич зазначає, що “на папері” програма виглядає як “культурна революція воєнного часу”. Проте на практиці це “найдорожчий експеримент в українській історії, заснований на популістській арифметиці, що обходить інституції, які країна роками створювала під вимоги Євросоюзу”. За словами дослідника, програма зосереджує культурні ресурси у вертикалі від офісу президента через Мінкульт до новоствореного механізму розподілу, де майнові права на створений твір з самого початку належать державі.

Петро Катеринич для ZN.UA

Автор нагадує, що на програму “Тисячовесна” планували виділити чотири мільярди гривень. У перерахунку на тисячу виходило 96 тисяч доларів за годину. Однак вже на початку квітня міністерка культури Тетяна Бережна уточнила, що цьогоріч буде виділено не більше 80%, якщо “буде подано достойні заявки на всю суму”.

“Для контексту: один епізод “Слуги народу” міг (за медіаоцінками) коштувати приблизно 100 тисяч доларів, виробництво епізоду середнього європейського серіалу — від 500 тисяч до двох мільйонів, а стримінгові проєкти Netflix чи HBO працюють з бюджетами від кількох мільйонів за серію. Таким чином, перед програмою постає нерозв’язна дилема: або Україна отримає тисячу годин недорогого контенту, який не зможе конкурувати ані з російськими серіалами, ані з корейськими дорамами, ані навіть із турецькими мильними операми, — або п’ятдесят-сто годин дійсно якісного продукту, але тоді назва програми перетворюється на порожнє маркетингове гасло”, — пояснює Катеринич.

Дослідник зазначає, що майже половину бюджету виділять на ігрові фільми та серіали, ще мільярд — на музику, перформативне й візуальне мистецтво, і лише 260 мільйонів — на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж. Бережна, презентуючи програму, послалася на дослідження, згідно з яким 71% українців споживають російськомовний контент, майже чверть — щодня. Згідно з тим же дослідженням, серед підлітків 14–17 років російськомовний контент переглядають 59%.

Петро Катеринич для ZN.UA

Крім того, Державна служба якості освіти встановила, що серед учнів 8—11 класів частка школярів, які споживають виключно український контент, знизилася за два роки з 71% до 54%. Водночас дослідження групи “Рейтинг” (за підтримки ПРООН) показало, що підтримка повної заборони російського контенту серед молоді зменшилася з 49% у 2024 до 40% у 2025, а серед підлітків — до 28%.

Катеринич пояснює, де відбувається “втрата”: основним полем боротьби за увагу є TikTok (17 мільйонів користувачів 18+ в Україні), YouTube (21,6 мільйона), Instagram, Telegram. Це ті платформи, алгоритми яких, за словами міністерки Бережної, “підштовхують користувачів до російського контенту, навіть коли вони самі цього не планують”.

“І саме на цей фронт “Тисячовесна” виділяє 260 мільйонів із чотирьох мільярдів — менше семи відсотків бюджету. Виходить парадокс: програма, яка позиціонує себе як відповідь на загрозу в інформаційному просторі, направляє на цей простір удесятеро менше коштів, ніж на кінопродукт загалом, який українська молодь статистично все одно дивитиметься не в кінотеатрі, а зі смартфона”, — підкреслює Катеринич.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.