Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Судовий процес проти ICE – позов щодо катувань мігрантів у Техасі – новини міжнародної спільноти.
Правозахисні організації США ініціювали колективний позов до федерального суду через катастрофічні порушення прав людини у таборі Кемп Іст Монтана.
У суботу, 30 травня, було подано перший великий колективний позов проти ICE (Імміграційної та митної поліції США — федерального агентства, що відповідає за контроль на кордоні та депортацію). Правозахисники звинувачують федеральну установу у створенні «катастрофічних» умов утримання, які грубо порушують людські та конституційні права цивільних осіб, що перебувають у міграційному центрі в Техасі. Цей крок став реакцією на систематичне насильство в Кемп Іст Монтана, повідомляє видання The Guardian.
Масштаби пустельної в’язниці
Кемп Іст Монтана — це велике наметове містечко, розташоване у пустелі на території військової бази Форт Блісс поблизу міста Ель-Пасо. Федеральний уряд США терміново звів ці намети в серпні минулого року для масового утримання іноземців. Наразі цей об’єкт став найбільшим міграційним ізолятором у країні. За даними поточного фінансового року, там щодня перебуває в середньому 2505 осіб, хоча загальна місткість табору дозволяє розмістити до п’яти тисяч людей.
Правозахисники підкреслюють, що цей об’єкт став символом стрімкого розширення системи імміграційного ув’язнення за часів Дональда Трампа, що вже призвело до хвилі смертей та самогубств у депортаційних центрах по всій країні.
Перелік звинувачень
Позов на 78 сторінках, поданий до федерального суду Ель-Пасо, описує умови утримання як «небезпечні, жорстокі та брудні». Юристи зафіксували численні випадки протиправних дій з боку адміністрації.
Серед основних звинувачень, викладених у судовому документі:
- жахливий стан медичної та психологічної допомоги, зокрема для осіб із хронічними захворюваннями, такими як рак та ВІЛ;
- неправомірне та жорстоке застосування фізичної сили до ув’язнених;
- безпідставне заточення людей до одиночних камер для залякування та придушення скарг;
- гнила, зіпсована та абсолютно недостатня їжа;
- спалахи інфекційних захворювань, зокрема кору та туберкульозу;
- антисанітарія, відсутність вікон у наметах та постійний сморід випорожнень через тисняву;
- сексуальні домагання та неприпустимі дотики з боку охоронців під час регулярних обшуків.
Американська жорстокість
Одним із чотирьох основних позивачів став Джеральд Акарі Анджі, який свого часу втік від тортур із Камеруну. Чоловік зазначив, що був шокований жорстокістю американських службовців. Охоронці жорстоко побили його лише за те, що він наполягав на зустрічі з адвокатом перед підписанням документів.
Після побиття чоловік потрапив до лікарні, звідки повернувся на інвалідному візку, а згодом його кинули до карцеру. Через постійний пустельний пил, що проникає крізь щілини у неякісних наметах і вентиляцію, ув’язнений почав кашляти кров’ю.
«Я ніколи не думав, що зіткнуся з таким насильством у Сполучених Штатах Америки. Мене побили, я досі ношу фіксатор на руках і зап’ясті. Мені боляче і страшно перебувати тут», — цитують слова Джеральда Акарі Анджі у правозахисній організації Texas Civil Rights Project.
Через психологічний тиск та відсутність психологів люди починають втрачати розум і замислюються про самогубство. Дехто з тих, хто прожив у США десятиліттями, добровільно просить про депортацію, аби просто припинити ці страждання.
Політика залякування
Позивачі судяться з цілою низкою високопосадовців. Відповідачами у справі виступають DHS (Міністерство внутрішньої безпеки США) та його керівник Марквейн Маллін, виконувач обов’язків директора ICE Тодд Лайонс, очільники місцевого офісу відомства в Ель-Пасо Маріса Флорес та Ангел Гаріте, а також Пентагон (Міністерство війни США) та міністр війни Піт Гегсет.
Юристи зазначають, що лише 20% утримуваних у таборі мають будь-яке кримінальне минуле, адже порушення імміграційного законодавства є суто цивільним правопорушенням. Попри це, умови утримання є каральними. Автори позову стверджують, що жорстокість системи є навмисною — вона має на меті залякати мігрантів, щоб вони відмовилися від законних спроб залишитися в країні. Щоб приховати правду, керівництво ICE ліквідувало внутрішні органи нагляду та заблокувало візити членів Конгресу США. Водночас у міністерстві всі звинувачення називають «абсолютно неправдивими».
Судовий процес ініціювали Американська спілка захисту громадянських свобод Техасу `((ACLU))`, організація Human Rights Watch та юридична фірма Farella Braun + Martel LLP. Вони наполягають на порушенні П’ятої поправки до Конституції США (правова норма, яка гарантує право на належне судочинство та захищає від свавілля влади). Менш ніж за рік роботи у Кемп Іст Монтана офіційно зафіксували вже три смерті. Президентка Техаського проєкту з цивільних прав Рошель Гарза підкреслила, що активісти прагнуть справедливості для тих, хто втратив життя, та для всіх затриманих, яких адміністрація табору позбавила людської гідності.
Озброєні люди в масках, арешти дітей, страх виходити на вулицю — все це більше не антиутопія. У США імміграційні рейди стають новою нормою, а протести — останньою лінією захисту громадянських свобод. Що небезпечніше для демократії — нелегальна міграція чи озброєна держава, яка полює на своїх жителів? До чого призводить політика сили й чому боротьба з мігрантами змінює саму природу американської демократії — в статті «Від облав до авторитаризму: куди веде Америку боротьба з мігрантами» розбирає завідувачка програми славістики Університету Вашингтона та Лі у штаті Вірджинія (США) Анна Бродські-Кроткіна.