Верховна Рада підтримала жорсткі санкції за оформлення працівників фізичними особами-підприємцями.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив важливе проміжне рішення у справі між фізичною особою-підприємцем та контролюючими органами стосовно штрафу за нібито неоформлені трудові відносини. Мова йде про справу № 280/10418/24, в якій підприємцю було нараховано 240 тис. грн штрафу за допуск працівника до роботи без трудового договору. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».

Цей випадок може мати значення для бізнесу, оскільки стосується поширеної моделі співпраці між двома ФОП. Верховний Суд не лише оцінив повноваження Держпраці та податкової служби, а й окремо нагадав про пріоритет норм закону над підзаконними актами уряду.

Суть спору

Під час фактичної перевірки інтернет-магазину, яку проводило ГУ ДПС у Києві, податківці виявили, що розрахункові операції здійснювала особа, яка назвала себе консультантом. У своїх поясненнях вона зазначила, що працює п’ять днів на тиждень, дотримується правил внутрішнього розпорядку та проходила інструктаж з охорони праці.

Підприємиця стверджувала, що ця особа також зареєстрована як ФОП і працює на підставі договору про співпрацю. За її словами, сторони об’єднали зусилля для організації роботи торгової точки. Однак Держпраці, отримавши матеріали перевірки від податкової, дійшла висновку про приховані трудові відносини та наклала штраф.

Суд першої інстанції став на бік підприємця та скасував штраф, зазначивши, що рішення Держпраці було недостатньо обґрунтованим і не враховувало пояснення сторін та договір про співпрацю.

Апеляційний суд також підтримав позивачку, підкресливши, що акт фактичної перевірки податкової не може вважатися належним доказом для Держпраці. Суд вказав, що повноваження щодо штрафів на підставі перевірок інших органів мають бути окремо врегульовані підзаконними актами.

Позиція Верховного Суду

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду скасував рішення апеляції та направив справу на новий розгляд.

ВС наголосив, що відповідно до статті 259 КЗпП податкові органи мають право контролювати дотримання трудового законодавства під час перевірки виконання податкових норм. Суд також підтвердив, що акт фактичної перевірки ДПС є належним і допустимим доказом у справах про порушення трудового законодавства.

Окремо Верховний Суд звернув увагу на принцип пріоритету закону над підзаконними актами. Судді підкреслили, що навіть за відсутності окремого урядового порядку повноваження, прямо передбачені законом, залишаються чинними. Зокрема, стаття 265 КЗпП дозволяє накладати штрафи за порушення трудового законодавства.

Співпраця між ФОП чи приховане працевлаштування

Верховний Суд також зауважив, що апеляційна інстанція недостатньо дослідила сам характер відносин між сторонами.

Суд звернув увагу, що договори суборенди та комісії укладалися лише одним ФОП, тоді як інший підприємець фактично виконував функції продавця за визначеним графіком роботи. Крім того, договір про співпрацю не містив чіткого розподілу самостійних функцій між сторонами.

На думку ВС, сама наявність договору між двома ФОП не виключає можливості існування фактичних трудових відносин. Для оцінки важливими є конкретні обставини:

• графік роботи,
• підпорядкування внутрішнім правилам,
• характер виконуваних функцій,
• реальна організація господарської діяльності.

Суд наголосив, що апеляція має повторно дослідити всі докази та встановити, чи йшлося про реальну співпрацю незалежних підприємців, чи про приховане працевлаштування через модель ФОП.

Рішення Верховного Суду демонструє тенденцію до посилення контролю за оформленням трудових відносин та перевірки фактичного змісту співпраці між суб’єктами господарювання.