Блокада Тайванської протоки – які витрати для світу спричинить криза з напівпровідниками.

Блокування Тайванської протоки означає відрізання всього світу від 90% передових напівпровідників.

Закриття Ормузької протоки Іраном продемонструвало, наскільки швидко стратегічний морський шлях може стати інструментом з глобальними наслідками. Однак є регіон, де криза може виявитися ще більш руйнівною — Тайванська протока, через яку проходить приблизно 90% світових поставок передових напівпровідників, без яких неможливі ні штучний інтелект, ні смартфони, ні сучасна військова техніка, зазначає Bloomberg.

Китай спостерігає

Китай уважно аналізує, як Іран і США використовували Ормузьку протоку як засіб тиску. Це не лише геополітичне спостереження — це вивчення можливого сценарію для Тайваню. У своєму першому публічному коментарі щодо конфлікту президент Сі Цзіньпін охарактеризував міжнародний порядок як такий, що «руйнується у хаос».

Китай офіційно вважає Тайвань, острів з населенням 23 мільйони, своєю територією. Сі Цзіньпін зробив «возз’єднання» частиною свого політичного спадку. Прямий військовий напад вважається менш імовірним варіантом, ніж морська блокада або «карантин» — режим, за якого Китай контролював би весь рух суден до і від острова, не оголошуючи формально стану війни.

Тайванська протока важливіша за Ормузьку

Тайванська протока — водний шлях шириною приблизно 180 км між материковим Китаєм і островом Тайвань, що з’єднує Південнокитайське море з Східнокитайським. На відміну від Ормузької протоки, судна тут теоретично можуть рухатися в обхід, але лише за значних витрат часу і пального. Щодня через протоку проходить велика частка світових контейнерних вантажів, енергоносіїв та промислових товарів.

Проте ключова вразливість полягає не в нафті, а в чипах. Тайвань є домом для TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company) — найбільшого у світі виробника передових мікросхем, які є основою для всієї сучасної електроніки: від iPhone до систем наведення ракет. Жодна інша країна не має порівнянних виробничих потужностей у сегменті найдрібніших і найскладніших чипів.

Скільки коштуватиме блокада

Оцінки збитків від потенційної кризи в Тайванській протоці вражають своїм масштабом:

• $2+ трлн — мінімальна оцінка збитків від блокади без повномасштабних бойових дій (дослідження Rhodium Group, 2022). Для порівняння: це більше, ніж весь ВВП Франції або Великої Британії за рік.
• $10,6 трлн — оцінка втрат світової економіки в перший рік повномасштабного військового конфлікту між США і Китаєм через Тайвань (Bloomberg Economics, лютий 2025). Це еквівалент 9,6% глобального ВВП.
• Обидві цифри перевищують економічні втрати від пандемії COVID-19 і світової фінансової кризи 2007 — 2009 років разом.

Важливо зазначити, що значна частина цих збитків може виникнути навіть без єдиного пострілу. Лише введення «карантину» та зупинка торговельних маршрутів достатні для розбалансування глобальних ланцюгів постачання.

Торговельні зв’язки Тайваню

Масштаб торговельних зв’язків острова пояснює, чому криза навколо нього не може бути «локальною»:

Країна	Двосторонній товарообіг (2023)	Місце Тайваню у торгівлі	Ключовий імпорт
Китай	$230,8 млрд	5-й за обсягом партнер	Чипи, електроніка, машини
США	$128 млрд	8-й за обсягом	Чипи, ІКТ-продукція, машини
Японія	$75,7 млрд	4-й за обсягом	Чипи, машини, оптика
Південна Корея	$46,2 млрд	5-й за обсягом	Інтегральні схеми, PCB, машини
Австралія	$33,6 млрд	9-й за обсягом	Нафтопродукти, обладнання
АСЕАН (Асоціація країн Південно-Східної Азії)	$164,2 млрд (2022)	6-й за обсягом	Напівпровідники, електроніка

 

Варто зазначити, що Тайвань є п’ятим за величиною торговельним партнером самого Китаю. Це означає, що будь-яка блокада не лише відрізала б острів від світу, а й завдала б серйозного удару й по самій китайській економіці, позбавивши її доступу до критично важливих компонентів.

Китай готовий ризикнути

Логіка Сі Цзіньпіна виходить за межі економічних розрахунків. Тайвань як процвітаюча китайськомовна демократія є прямим викликом наративу Комуністичної партії про те, що лише авторитарне правління здатне забезпечити стабільність і добробут. Доки Тайвань існує і процвітає, це ставить незручне запитання: чому те саме неможливо на материку?

Регулярні китайські військові навчання навколо острова — це не просто репетиція можливого вторгнення, а форма психологічного тиску, спрямованого на те, щоб зламати волю тайванського суспільства і переконати його у неминучості «возз’єднання».

Дипломатичні маневри

Минулого тижня Сі Цзіньпін зустрівся з лідером тайванської опозиційної партії Гоміньдан — організації, яка традиційно виступає за зближення з Пекіном. Гоміньдан відіграв ключову роль у блокуванні законопроєкту про оборонний бюджет Тайваню на $40 млрд, який досі не прийнятий парламентом.

На саміті з президентом США Дональдом Трампом, запланованому на наступний місяць, Сі Цзіньпін, за очікуваннями, тиснутиме на скорочення американських поставок зброї Тайваню. Це підсилює занепокоєння щодо того, чи буде Вашингтон готовий реально захистити острів у разі кризи.

Проблема всього регіону

Уряд Тайваню цього тижня оголосив нові навчання із забезпечення острова критичними запасами в умовах можливої блокади. Заступник міністра внутрішніх справ Тайваню Сойєр Марс в інтерв’ю Bloomberg зазначив: «Це не лише проблема Тайваню — це проблема всього регіону».

Експерти наполягають на кількох кроках:

• США і союзники мають підготувати механізми для підтримки потоку критичних товарів у разі можливого тиску, у координації з Тайбеєм.
• Тайвань повинен зміцнювати як військову оборону, так і цивільну стійкість: енергопостачання, запаси продовольства і ліків, альтернативні логістичні маршрути.
• Фінансові ринки потребують чітких сигналів від урядів. Без цього паніка може посилити збитки.

Ормузька протока продемонструвала: для дестабілізації глобальної економіки не потрібна повномасштабна війна. Якщо Тайванська протока стане наступною «точкою тиску», то стримати наслідки буде значно складніше.

Поки світ спостерігає за війнами в Україні та на Близькому Сході, ще одна криза визріває тихо — через переговори, «подарунки» та політичні сигнали. Асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа» Наталія Бутирська в матеріалі «Пекін наступає м’яко: як «подарунки» Китаю розколюють Тайвань» аналізує, як Китай поєднує військовий тиск із економічними стимулами та політичними контактами і як цей підхід уже впливає на внутрішню політику острова.