Спеціальний чат-бот Національного банку України був запроваджений як «гаряча лінія» на фоні ухвалення резонансного закону про довічний фінансовий моніторинг PEP (Publicly Exposed Persons — політично значущих осіб), щоб високопосадовці могли швидко повідомляти про зловживання з боку комерційних банків. Проте за весь період функціонування цей інструмент не отримав жодного звернення.
«Ми надали 1500 різних роз’яснень і рекомендацій для банків. Навіть посилили наше регулювання з точки зору впливу, якщо банки безпідставно застосовують відповідний ризик-орієнтований підхід. Відкрили індивідуальну лінію, чат-бот, який я щодня перевіряю – скільки повідомлень туди надійшло. Поки що – жодного! Ми готові вдосконалювати регулювання, але для цього нам потрібен зворотний звʼязок – НБУ обовʼязково відреагує», – зазначив голова НБУ Андрій Пишний.
За зовнішнім спокоєм та порожнім ботом насправді прихований системний конфлікт між українським політикумом та банківським сектором.
По-перше, чат-бот у месенджері не має статусу офіційного звернення і не забезпечує конфіденційності чутливих банківських даних — посадовцю доводиться розкривати деталі рахунків у неформальному каналі звʼязку.
По-друге, банківська спільнота не визнає наявності «зловживань»: фінансові установи стверджують, що діють виключно в межах вимог НБУ та міжнародних стандартів FATF, уникаючи ризикованих клієнтів. Як зазначав керуючий партнер адвокатського обʼєднання AZONES Михайло Третьяков у статті для D.UA «PEPи Довгапанчоха, або Перевірка політично значущих осіб по-українськи», вітчизняний фінансовий моніторинг іноді перетворюється на абсурд, коли комерційним банкам дійсно простіше відмовити топ-чиновнику чи його родичам у обслуговуванні, ніж нести дорогі ризики та постійний аудит його операцій.
Нагадаємо, епопея навколо довічного фінансового моніторингу чиновників тривала понад рік і стала однією з найгостріших законодавчих битв у країні. Спочатку, 4 листопада 2022 року, Верховна Рада ухвалила пом’якшену версію законопроєкту, яка обмежувала статус PEP лише трьома роками після звільнення. Однак під тиском міжнародних партнерів президент України Володимир Зеленський наклав вето на цю редакцію. Оскільки цей документ був однією з ключових вимог для відкриття переговорів про вступ України до ЄС та структурним бенчмарком програми МВФ, влада була змушена повернутися до жорстких умов. Зрештою, 17 жовтня 2023 року парламент проголосував за остаточну сувору редакцію, а вже 26 жовтня 2023 року закон підписав президент.