Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Чому сільгоспвиробники не коригують прогнози врожаю, незважаючи на погодні ризики?
Волога та холод уповільнюють посівну, але прогнози щодо врожаю залишаються позитивними.
Аграрії України в цьому році можуть зібрати врожай на рівні приблизно 60,4 млн тонн зернових, що є порівнянним із показником минулого року. При цьому обсяги пшениці перевищать потреби внутрішнього споживання більш ніж у чотири рази. Про це повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький під час форуму «Хлібна індустрія 2026».
Прогноз врожаю
Згідно з попередніми оцінками, збір становитиме:
- пшениця — близько 22,4 млн тонн;
- ячмінь — близько 4,7 млн тонн;
- кукурудза — близько 31,6 млн тонн.
При потребі у 6,4 млн тонн загальна пропозиція пшениці (разом із запасами) становитиме приблизно 26,6 млн тонн.
Ризики посівної
Проте цьогорічна весняна посівна кампанія проходить важче через низькі температури та надмірну вологість ґрунту. Це затримало сівбу пізніх культур.
«Насамперед погодні ризики стосуються кукурудзи, оскільки ця культура найбільше залежить від термінів сівби… Водночас прогнози щодо пшениці та ячменю є цілком реалістичними», — зазначив Висоцький.
Розвиток галузі
Аграрії прагнуть розвивати виробництво продукції з високою доданою вартістю. Наразі спостерігається прогрес у експорті борошна та напівфабрикатів.
Також активно розвиваються сегменти HoReCa та Bake-off — заморожені вироби високого ступеня готовності для ресторанів і готелів.
За останні роки бізнес адаптував логістику та інвестував в автономні рішення, що зміцнило операційну стійкість індустрії.
Як повідомлялося D.UA, виникає питання: куди направляться нові обсяги врожаю пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшникової олії? Існують два варіанти: або Азія знову стане головним покупцем українського продовольства, або Європа зможе зберегти лідерство. Про це читайте в статті «Куди поїде українське зерно. І скільки валюти може заробити держава».