Гузь: Економіка завтрашнього дня та інші урядові стратегічні амбіції.

Не минає й дня, щоб уряд не порадував нас новими веселими ініціативами. З’явилася нова економічна стратегія “Економіка майбутнього”, про що повідомила Юлія Свириденко

В цілому діяльність уряду повинна ґрунтуватися на Програмі дій уряду. Цей документ був затверджений ще восени минулого року.

Якщо ви випадково вирішите ознайомитися з цим документом, то програмні цілі для Міністерства економіки можна знайти на 67 сторінці (це, як кажуть, про пріоритети). Так от, на 10 сторінках програми уряду, що стосуються економіки, — немає жодної згадки про розробку нової економічної стратегії типу “Економіка майбутнього“, в якій були б визначені параметри.

Отже, заява прем’єр-міністерки — це абсолютно щось таке, що не було ані передбачене раніше, ані затверджене урядом чи парламентом.

Чому важливо мати чіткі та зрозумілі плани уряду та його бачення економіки? Бо на цих основах базується розробка багатьох інших “стратегій” та “програм”.

Наприклад, у грудні минулого року була затверджена Стратегія зайнятості в Україні до 2030 (2040) років. Там наведені вже і цифри зростання, і скільки людей потрібно, і які галузі будуть розвиватися — безліч красивих великих планів.

Але на чому ці плани ґрунтувалися, якщо ми раптом дізнаємося, що уряд розробив нову стратегію “Економічного дива“? То тепер як, стратегію зайнятості можна викинути на смітник через 6 місяців після її затвердження? Було б добре, якби уряд хоча б озвучив, скільки мільйонів нам коштувало це марнотратство.

Більше того. До 30 червня 2026 року уряд мав би затвердити в парламенті Стратегію промислового розвитку України. Це чітко прописано в його програмі дій та зобов’язаннях перед кредиторами та ЄС. І де ця стратегія? Замість цього керівник уряду та підпорядковані їй особи малюють якісь чергові дивоплани, які ніколи не будуть реалізовані.

Щоб економіка стабільно зростала на 6% щороку, має бути всім зрозуміло в цій економіці, що і як планує робити уряд, які його пріоритети, які галузі будуть підтримуватися, куди спрямовуватимуться інвестиції уряду, а куди бізнесу і так далі.

Люди повинні усвідомлювати, якими є їхні очікування свого добробуту від діяльності уряду, адже в кінцевому підсумку саме ці очікування та доходи людей формують споживчий попит, в якому розвивається і зростає економіка.

Але замість того, щоб виконувати власні плани та вже затверджені стратегії, уряд щоразу демонструє нам свої навички каліграфічного письма, вигадуючи нові плани-п’ятирічки. Які десь і комусь там представлені у вузькому колі, бо прочитати цю нову стратегію поки що ніде.

А тим часом промислова інфляція перевищила 30%, промисловість скорочується, незважаючи на те, що зараз мав би бути величезний попит всередині країни на метал, машини, будівельні матеріали і так далі.

Останнього місяця ВВП впав на 0,5%, попереднього на 0,7%. Кажуть, що “мінус” на “мінус” дає “плюс”. Мабуть, у нас в уряді так і рахують, бо звідки ж у них взялося “плюс” 6% зростання?…

Джерело

Про автора. Сергій Гузь, журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.