У центрі уваги міжнародних медіа – дипломатичний конфлікт між Україною та Ізраїлем через викрадене Росією українське зерно, а також можливі труднощі, які можуть виникнути для Києва, якщо ЄС посилить умови кредитування
Про це та інші події повідомляли світові ЗМІ 29 квітня.
Третій напад на Туапсе
фото: з відкритих джерел
У Politico зазначили, що Україна завдає ударів по російських нафтових об’єктах у Чорному морі. Вказується, що Туапсе, яке оголосило надзвичайний екологічний стан після попередніх атак, у вівторок повідомило про ще одну значну пожежу на великому нафтопереробному заводі, що має потужність переробки близько 12 мільйонів тонн нафти на рік.
Генеральний штаб Збройних сил України у вівторок підтвердив напад на Туапсе, зазначивши, що нафтопереробний завод є частиною ланцюга постачання для російської армії на окупованих територіях України.
“Україна систематично атакує російський Туапсинський нафтопереробний завод і порт з середини квітня. Місцевій владі знадобилося чотири дні, щоб ліквідувати пожежу після нападу 20 квітня. Мешканці скаржилися в соціальних мережах на екологічну катастрофу, стверджуючи, що на місто падає чорний дощ. За день до третього нападу на Туапсе мер міста повідомив, що працівники місцевих комунальних служб все ще очищають місто та порт від нафтопродуктів. Раніше цього року Володимир Зеленський заявив, що українські війська повинні продовжувати бомбардувати нафтопереробні заводи, щоб перекрити основне джерело фінансування Росії для війни”, – пишуть у Politico.
Проте у Bloomberg стверджують, що Росія відвантажила найбільше сирої нафти за понад місяць, оскільки українські атаки на порти зменшуються.
“Удари українських безпілотників знову націлені на нафтопереробні заводи, що дозволяє Москві збільшити морські потоки. Зростання обсягів відбувається в той час, коли світ терміново потребує альтернативних постачань, щоб компенсувати втрату більшості постачань нафти з Перської затоки. Згідно з даними, зібраними Bloomberg, чотиритижневий потік сирої нафти з російських портів зріс до 3,52 мільйона барелів на день станом на 26 квітня”, – пояснюють у виданні.
Дипломатичний конфлікт між Україною та Ізраїлем
фото: БЕБ
Тим часом розгортається дипломатичний конфлікт між Україною та Ізраїлем. Зокрема, у Reuters повідомили, що Україна та Ізраїль обмінялися дипломатичними ударами у вівторок через зерно з окупованих Росією українських територій, яке було виявлено в Ізраїлі.
“Київ вважає все зерно, вироблене у чотирьох регіонах, які Росія вважає своїми з моменту вторгнення в Україну у 2022 році, а також у Криму, анексованому Росією у 2014 році, краденим, і протестує проти його експорту до інших країн”, – зазначають у Reuters.
У BBC пишуть, що Україна звинувачує Ізраїль у отриманні партій зерна, “вкраденого” Росією. У виданні підкреслюється, що дипломатичний конфлікт спалахнув через звинувачення в тому, що Ізраїль отримує партії зерна з окупованої Росією України.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що до порту в Ізраїлі прибуло ще одне судно з зерном, “вкраденим Росією”, і готується до розвантаження. Він зазначив, що ізраїльська влада “не може не знати” про те, який вантаж знаходиться всередині суден, що прибувають до портів їхньої країни, і попередив, що їхня нездатність запобігти поставкам зерна підриває двосторонні відносини.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар заявив, що країна відкидає таку “твіттер-дипломатію” і що український уряд не надав доказів на підтвердження своїх звинувачень. А речник Кремля Дмитро Пєсков висловив журналістам, що він “воліє ніяк не коментувати це і не втручатися в цю справу”.
“Суперечка між Україною та Ізраїлем спалахнула після того, як ізраїльська газета «Гаарец» повідомила, що цього року в Ізраїлі було розвантажено чотири судна із зерном з окупованої України. Ще одне судно з підозрюваним вантажем такого зерна прибуло до Хайфської затоки в неділю вранці та чекало своєї черги, щоб зайти в порт, повідомляє газета”, – пояснюють британські журналісти.
Речник Європейського Союзу з питань закордонних справ Ануар Ель-Ануні заявив BBC, що блок “взяв до уваги повідомлення про те, що російському судну тіньового флоту, яке перевозило крадене українське зерно, дозволили розвантажитися в порту Хайфи в Ізраїлі”.
“Ми засуджуємо всі дії, які сприяють фінансуванню незаконних військових зусиль Росії та обходять санкції ЄС, і залишаємося готовими боротися з такими діями, вносячи до списків осіб та організацій у третіх країнах, якщо це буде необхідно”, – зазначив він.
У 2024 році ЄС заявив про наявність доказів того, що Росія “незаконно привласнює великі обсяги зернової продукції на територіях України, які вона незаконно окупує, та направляє її на свої експортні ринки нібито як російську продукцію”.
А в AP додають, що Зеленський пригрозив ізраїльтянам також санкціями.
“У будь-якій нормальній країні купівля крадених товарів – це дія, яка тягне за собою юридичну відповідальність”, – написав Зеленський на X, додавши, що українські спецслужби готують санкції, спрямовані проти компаній та осіб, які отримують прибуток від цих поставок.
“Ми також координуватимемо дії з європейськими партнерами, щоб забезпечити включення відповідних осіб до європейських санкційних режимів”, – зазначив він.
ЄС планує посилити умови для надання Україні кредиту у 90 млрд євро
фото: gettyimages
У Bloomberg також повідомили, що Україна стикається з ризиком посилення умов кредитування ЄС для отримання фінансової допомоги.
У виданні зазначається, що Європейський Союз розглядає можливість введення жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової реформи для бізнесу.
Згідно з запропонованою зміною оподаткування, компанії, що працюють за пільговою системою, повинні сплачувати 20% податку на додану вартість, якщо їхній річний дохід перевищує 4 мільйони гривень.
“Прагнення до зміни оподаткування, ймовірно, викличе напруженість в українському суспільстві та може зіткнутися з труднощами через протистояння між парламентом та президентом Володимиром Зеленським, а також через опір з боку бізнесу та громадськості”, – підсумовують у виданні.