Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Для ефективної діяльності БЕБ необхідні нові повноваження та політична підтримка.
Бюро економічної безпеки (БЕБ) почало демонструвати результати своєї роботи, хоча проблеми з переатестацією, нестачею кадрів і відсутністю повноважень все ще залишаються актуальними. У Бюро повідомляють про виявлення схем у секторах економіки, де держава роками втрачала мільярди гривень. Про це пише голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець у статті «Вивести із “тіні” 60 мільярдів. Як БЕБ має виконувати показники без людей, повноважень і грошей».
Серед прикладів успішної діяльності БЕБ авторка наводить викриття схем на митниці, зловживання під час відновлення теплоелектростанцій після російських атак, операції з припинення нелегального обігу вейпів, виявлення мереж із виготовлення фальшивих паспортів і банкнот, а також ліквідацію незаконного грального бізнесу.
«Лише за минулий місяць великі ритейлери електроніки оголосили про вихід зі схем дроблення бізнесу на ФОПів, відшкодування збитків державі та перехід до прозорої корпоративної моделі управління з детінізацією податків», — зазначає Богуславець.
За її словами, парадокс полягає в тому, що БЕБ демонструє ефективність «в умовах, які важко назвати нормальними для інституції з такими очікуваннями».
Схожі публікації
Які проблеми існують
На думку авторки, реформу БЕБ потрібно завершити. Для цього насамперед необхідно ухвалити законодавчі зміни, передбачені законопроєктом №14207-1.
«Запропоновані зміни спрямовані на усунення основних інституційних і процесуальних обмежень Бюро, розширення доступу до інформації, посилення аналітичних можливостей та забезпечення більш ефективного виконання функцій, покладених на орган», — пояснює експертка.
Крім того, БЕБ досі не наділене рядом процесуальних, оперативно-розшукових та інформаційно-аналітичних повноважень, якими вже користуються інші правоохоронні органи.
«Додатковими чинниками залишаються відсутність передбаченої законом єдиної інформаційної системи, хронічне недофінансування та штучне обмеження кадрової чисельності всупереч вимогам спеціального закону», — підкреслює вона.
Також, за словами Богуславець, подальше інституційне зміцнення БЕБ потребує політичної волі та підтримки міжнародних партнерів.
«Досвід попередніх етапів реформи свідчить, що найважливіші зміни у сфері економічної безпеки ставали можливими за активної участі Європейського Союзу та МВФ через встановлення конкретних вимог як передумови для отримання фінансування. Лише поєднання належного ресурсного забезпечення, законодавчого посилення повноважень БЕБ та міжнародної підтримки дозволить реалізувати потенціал детінізації економіки й забезпечити додаткові бюджетні надходження, на які розраховує держава», — наголошує авторка.
З іншими статтями Мартини Богуславець можна ознайомитися за посиланням.