Національний банк досліджував вплив подій на Близькому Сході на Україну. Вони дійшли висновку, що до вже існуючих проблем в Україні додалися нові ризики, пов’язані з ескалацією ситуації в Ірані.
Про це йдеться у статті редакторки економіки D.UA Юлії Самаєвої «Ми намагаємося пройти по лезу»: Андрій Пишний про «плівки Міндіча», межі повноважень регулятора, інфляційні шоки, стрес-тестування банків та їхню роль у відновленні».
Два сценарії
За словами Пишного, у НБУ вважають, що конфлікт в Ірані може незабаром завершитися. Це передбачає, що ціни на паливо знизяться і стабілізуються. Проте існує також негативний сценарій.
«Ми розглядаємо два варіанти розвитку подій. Базовий сценарій передбачає поступове зниження напруженості з кінця другого кварталу та зниження вартості нафти марки Brent до 80 доларів за барель до кінця 2026 року. Негативний сценарій — триваліша війна, а ціна нафти залишиться на рівні не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026 року», — зазначив Пишний.
Згідно з базовим сценарієм, конфлікт в Ірані додасть до інфляції в Україні 1,5 відсоткового пункту в річному вимірі, за негативним — 3 в.п.
«Саме тому ми переглянули прогноз інфляції на кінець цього року з 7,5% до 9,4%», — підкреслив голова НБУ.
Як реагує НБУ
У НБУ мають сценарії для реагування. Зокрема, у березні регулятор зупинив цикл зниження облікової ставки.
«Розвиток подій підтвердив, що рішення було правильним і своєчасним. У квітні ми залишили облікову ставку на рівні 15% і переглянули її прогноз — вона залишатиметься незмінною довше, ніж передбачалося раніше, до другого кварталу 2027 року. Якщо ризики для інфляції зростуть, ми готові підвищити облікову ставку та застосувати інші інструменти», — додав він.
Вплив на ВВП
За словами Пишного, конфлікт навколо Ірану також має вплив на ВВП України.
«Базовий сценарій — зниження на 0,3 в.п., негативний — зниження на 0,6 в.п. Враховуючи це, а також значні наслідки атак Росії на енергетичну інфраструктуру та логістичні об’єкти, ми погіршили прогноз зростання ВВП на 2026 рік з 1,8% до 1,3%», — зазначив він.
Він акцентував, що рішення НБУ зберегти облікову ставку на незмінному рівні враховує необхідність підтримки економіки, яка суттєво постраждала в першому кварталі. Це рішення не повинно створювати ризиків для подальшого розвитку кредитування.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.