Про основні складові політики енергетичної стійкості в умовах трансформації світових енергетичних ринків
Світ вступає в нову стадію енергетичної конкуренції.
Поки деякі країни збільшують свою ресурсну базу (США, КНР, Канада, Бразилія, Казахстан, Азербайджан), Європа все більше відчуває брак власного енергетичного підґрунтя в час, коли енергія стає потужним інструментом геополітики, що використовується великими гравцями.
Україна має унікальну можливість змінити свою роль — з вразливої на системоутворюючу.
1. Україна — не бідна на ресурси країна
Вона володіє значними запасами газу, має перспективи збільшення видобутку та переробки нафти, а також одну з найбільших ГТС і ПСГ в Європі.
Проблема полягає не в ресурсах, а в їх неактивному використанні.
2. Ресурс = енергетична зброя
Глобальні кризи продемонстрували: ринок не забезпечує постачання за прийнятними цінами. Імпортна модель створює стратегічну вразливість.
3. Україна як частина рішення для ЄС
ПСГ, транзит і потенціал видобутку можуть стати ключовими елементами енергетичної безпеки Європи.
4. Класичні енергетичні рішення
- Стимулювання видобутку газу;
- перезапуск шельфових проектів;
- інтеграція енергетичних ринків в економічну систему ЄС;
- розвиток розподільної генерації, зокрема, когенерації.
Читайте також: За яких умов війна може завершитися вже цього року
5. Нові можливості енергетичної економіки
Біопаливо: Україна може стати одним з лідерів Європи у виробництві біоетанолу, біодизелю та біометану. Потенціал біометану – понад 15 млрд куб. м на рік. Використання та експорт Bio-LNG не є фантастикою, а реальним кейсом.
Енергоефективність: Найшвидший ресурс — це економія. Потенціал зменшення споживання енергії на одиницю виробленої продукції та для домогосподарств — до 30%.
Електромобілі: Розвиток електротранспорту знижує залежність від імпорту нафтопродуктів.
6. Ринок нафтопродуктів
Конкуренція: Запобігання картельним змовам та монополії на ринку небагатьох завдяки прозорості, посиленню антимонопольної політики, створенню сприятливих умов для малого та середнього бізнесу. У центрі уваги має бути споживач, а не лише наповнення бюджету та інтереси великих мереж.
Міні-НПЗ: Створення малих нафтопереробних заводів підвищує гнучкість системи.
7. Податкова та регуляторна політика
Гнучке регулювання. Під час криз держава повинна швидко адаптувати податкову політику в інтересах споживача шляхом зменшення ставок ПДВ чи акцизу, а не стимулювати утримання високих цін для економіки через бюджетні вливання для підтримання попиту.
Скасування авансового платежу. Це підвищить стійкість малого та середнього бізнесу, що виконує функцію якоря у стримуванні цін та звільнить обігові кошти для закупівлі ресурсів та інвестицій.
Перемагає не той, хто орієнтується на низькі ціни у короткостроковій перспективі, а той, у кого є механізми для реалізації стратегії стійкості. Формування конкурентних енергетичних ринків є необхідною, але недостатньою умовою стійкості економіки за відсутності довгострокової безпекової політики.
Джерело
Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.