Протягом першої доби дії американської морської блокади іранських портів жодне судно не змогло пройти через блокаду. Шість торгових кораблів виконали наказ військових США і були змушені повернутися до іранських портів на Оманській затоці. Про це повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), заяву якого цитує Reuters.
Блокада була запроваджена в понеділок за розпорядженням президента Дональда Трампа після зриву переговорів про мир між США та Іраном наприкінці вихідних. Згідно з офіційною інформацією CENTCOM, блокада “застосовується неупереджено до суден усіх країн, які заходять до іранських портів або залишають їх”.
Повна заборона
Блокада охоплює все узбережжя Ірану, включаючи порти в Перській та Оманській затоках. Під заборону потрапляють будь-які судна, незалежно від прапора та країни походження. Це означає, що під загрозою зупинки опинилися не лише іранські, а й кораблі з країн, які продовжують торгівлю з Іраном, зокрема, Китай, Індія та ряд держав Близького Сходу.
Виняток зроблено для гуманітарних вантажів: продуктів харчування, медикаментів та інших товарів першої необхідності. Однак і вони підлягають перевірці.
Офіційне попередження, надіслане мореплавцям у понеділок, зазначає: “Будь-яке судно, що входить до заблокованої зони або залишає її без дозволу, може бути перехоплене, перенаправлене та захоплене”. Великобританія через своє Агентство з морської торгівлі (UKMTO) також повідомила судноплавні компанії про нові обмеження, додавши, що “нейтральні судна”, які перебували в іранських портах на момент оголошення блокади, отримали пільговий період для виходу.
Масштаб операції
Для забезпечення блокади США задіяли:
- понад 10 тисяч військовослужбовців;
- понад 12 військових кораблів;
- десятки літаків.
Для порівняння: у найбільших операціях НАТО в Середземному морі зазвичай задіюється 3 – 5 кораблів. Масштаб нинішньої операції можна порівняти з блокадами часів Холодної війни.
Варто зазначити, що берегова охорона США в цій операції участі не бере. За даними джерел Reuters, шість її кораблів, які раніше перебували на Близькому Сході, були перекинуті в Азію ще на початку війни.
Реакція ринків
Після введення блокади ціна на нафту знову перевищила позначку в $100 за барель, перш ніж трохи знизилася на фоні надій на відновлення переговорів. Ціни на європейський природний газ різко зросли — майже на 17% за один день. Від початку американсько-ізраїльської війни проти Ірану, що розпочалася 28 лютого, світові ціни на нафту зросли приблизно на 50%. Це сталося, зокрема, через погрози Тегерана перекрити Ормузьку протоку. Це означає, що ціни на бензин, авіаквитки, комунальні послуги та більшість споживчих товарів найближчими тижнями продовжать зростати.
Ризики
Аналітики, опитані Reuters, попереджають: блокада — це “масштабний військовий захід без чітких часових рамок”, здатний спровокувати нові удари у відповідь з боку Тегерана та створити величезне навантаження на вже крихке перемир’я.
Іран зазнав серйозних втрат від кількох тисяч американських авіаударів. Його військовий потенціал значно ослаблений. Проте, за оцінками аналітиків, Тегеран вийшов із конфлікту з більш жорстким керівництвом і зберіг під землею значні запаси високозбагаченого урану, придатного для створення ядерної зброї.
Високозбагачений уран — це уран із вмістом ізотопу U-235 вище 20%, що наближає його до збройових стандартів. Це робить Іран потенційно небезпечним гравцем навіть в умовах військового послаблення.
Переговори між США та Іраном зірвалися минулими вихідними. Саме їхній провал став формальним приводом для введення блокади. При цьому на ринках зберігається обережний оптимізм: інвестори сподіваються на новий раунд дипломатичних контактів, що частково стримує зростання нафтових цін.
Нагадаємо, що МВФ заявив — війна на Близькому Сході вже серйозно вдарила по світовій економіці. А перебої на нафтових ринках можуть уповільнити економічне зростання, розігнати інфляцію та навіть підвищити ризик глобальної рецесії.
У США найпомітнішим наслідком вже стало зростання цін на пальне — середня ціна галона бензину сягнула $4,11.
За оцінкою МВФ, найбільшим бенефіціаром війни наразі є Росія: її економіка 2026 року може зрости на 1,1% проти 1% 2025-го. Цьому сприяють високі ціни на нафту і тимчасове послаблення американських санкцій щодо частини російського нафтового експорту.