Цьогорічний Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ-2026), що проводиться РФ під девізом стабільного майбутнього, продемонстрував серйозну кризу російської економіки. Внаслідок пріоритетного фінансування військової сфери та нехтування цивільним сектором країна-агресор швидко втрачає фінансову стабільність, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Протягом років повномасштабного вторгнення в Україну позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Росії знизилося майже втричі — з 337 до 125 млрд доларів. Про зменшення чистих прибутків звітують провідні експортери, зокрема «Газпром», «Роснефть», «Лукойл», «Новатек» та «Северсталь». Окрім того, інвестиції в основний капітал РФ минулого року вперше за десятиліття стали від’ємними, а частка іноземних вкладень зменшилася до 0,01 відсотка. Дефіцит фінансування торкнувся навіть іміджевих проєктів за кордоном: «Росатому» не вистачає 7 млрд доларів для завершення будівництва турецької АЕС «Аккую».
На фоні посилення податкового тиску та збоїв у роботі інтернету в Росії зафіксували найгірший з 2022 року показник бізнес-клімату. Понад 30% представників малого та середнього бізнесу планують припинити свою діяльність, а ще стільки ж мають намір перейти на тіньові схеми. Паралельно в країні частка проблемних кредитів зросла до 12%, а обсяг готівки досяг рекордних показників. Через фінансові труднощі Центробанк РФ змушений готувати виведення з ринку 11 регіональних банків.
Незважаючи на сприятливу ситуацію на ринку нафти, надходження до російського бюджету зменшилися на 40 відсотків у порівнянні з минулим роком. Дефіцит федерального бюджету вже перевищив 80 млрд доларів, що прискорило занепад регіонів. Минулого року з дефіцитом завершили 71 з 85 суб’єктів РФ, а у поточному році загальні збитки регіональних бюджетів вже перевищили 34 млрд доларів. Ознаки провалу економічної політики Кремля стають дедалі помітнішими навіть для країн, які вважаються дружніми до Москви.
Різке погіршення макроекономічних показників РФ стало наслідком масштабних західних санкцій, запроваджених у відповідь на повномасштабну агресію проти України. Ключовим ударом по фінансовій системі Кремля стало обмеження цін на російську нафту та втрата європейського газового ринку, який десятиліттями забезпечував основні валютні надходження.
Окрім фінансового тиску Заходу, паливний сектор і доходи агресора суттєво підриваються регулярними ударами українських безпілотників по нафтопереробній галузі РФ. Внаслідок успішних атак Сил оборони завантаженість російських НПЗ знизилася до найнижчого рівня за останні 16 років, що змусило Кремль розглядати введення жорстких обмежень на експорт дизельного пального та авіагасу для уникнення внутрішнього дефіциту.