Україна презентує нові методи для моніторингу кібершпигунства.

Основні учасники кібершпигунства уникають міжнародного регулювання.

Більшість провідних виробників комерційних засобів кібершпигунства функціонують поза межами міжнародного контролю. З 31 ключової компанії 21 (дві третини) не підпадає під глобальні механізми регулювання. Це зазначено у дослідженні Ради економічної безпеки України, яке було представлено у Верховній Раді.

Аналітики вивчили компанії, що розробляють і постачають технології для віддаленого доступу до пристроїв, збору інформації та прихованого спостереження. Одним із найвідоміших прикладів є ізраїльська NSO Group — творець програмного забезпечення Pegasus, яке пов’язували зі стеженням за журналістами, політиками та правозахисниками в різних країнах.

Водночас ринок комерційного кібершпигунства продовжує швидко розвиватися: у 2025 році його обсяг перевищить 55 млрд доларів, а до 2033 року може досягти 168,7 млрд доларів.

Авторка дослідження Мія Вибрановська підкреслила, що дедалі частіше такі інструменти використовуються проти журналістів, опозиційних діячів та представників громадянського суспільства, що підвищує потребу у вдосконаленні міжнародного контролю.

Народний депутат Павло Фролов повідомив, що Україна ініціює приєднання до Pall Mall Process. За його словами, досвід України у боротьбі з кібератаками та цифровим спостереженням може бути корисним для формування нових глобальних підходів до безпеки.

Раніше ESCU спільно з Міністерством закордонних справ України також підготувала ряд рекомендацій щодо вдосконалення міжнародної системи кіберсанкцій.